Курсовая работа: Філософське та практичне значення "Послання до Пізонів" Горація в літературному процесі

Знай, ти звичай відбити кожного віку повинен,

Всю ту красу, що дарують нам роки скороминущі.

Щоб юнакові [7, с.28]

175. Ролі старого не дати, а хлопчику — партії мужа,

Завжди дотримують прикмет, і постаті й віку

властивих.

Дію — на сцені виводять або розмовляють про неї [7, с.28].

185. Перед народом нехай дітей не вбиває Медея,

І нечестивий Ат рей хай нутрощів людських не варить;

Прокну — у пташку і Кадма — у змія не слід обертати, —

Хоч і покажеш таке — не повірю тобі й одвернуся.

Дій не менше п'яти і не більше бути повинно [7, с.28].

190. В драмі, щоб знову глядач зажадав на неї дивитись;

Хай не з'являється бог, якщо вузол такої розв'язки

Не потребує; четвертий нехай не встрявав в розмову;

Місце актора і роль належну хай хор заступає,

Але нічого співати між діями він не повинен [7, с.28],

195. Щодо прямої мети не веде й не пов'язане

змістом.

Добрим нехай він сприяє і дружні дає їм поради,

Хай втихомирює гнаних, а тихим любов вділяє,

Скромність у їжі хай хвалить, святу справедливість

шанує

Й давні закони, і міста мирно відчинені брами [7, с.28].

200. Хай таємниці ховає і молить богів і благає,

Щоб до нещасних доля вернулась, а гордих минала.

[…]

...Співів трагічних Камени рід невідомий, як кажуть.

Винайшов Феспіс[12] , який на колесах вивозив театр