Курсовая работа: Фінансова криза підприємства та її діагностика

1. Неякісним менеджментом, невідповідним рівнем кваліфікації керівного складу та всього працюючого персоналу, традиціями, репутацією, іміджем підприємства;

2. Застарілою організаційно-штатною структурою та структурою управління підприємством;

3. Недоліками у виробничій сфері, інноваційній та інвестиційній діяльності;

4. Недосконалою концентрацією та диверсифікацією виробництва;

5. Низьким рівнем маркетингу та втратами ринків збуту продукції (збутова та цінова політика), фінансовим дефіцитом;

6. Відсутністю або незадовільною роботою служб контролінгу.

Усі наведені вище основні фактори і принципи виникнення кризового стану тісно взаємозв'язані і створюють складний комплекс причинно-наслідкових зв'язків. Звичайно, досліджуючи те чи інше підприємство, той чи інший випадок фінансової кризи, можна виділити певні специфічні причини фінансової неспроможності, але всі вони, як правило, зводяться до вже перелічених нами.

Типовими наслідками впливу вищенаведених причин та факторів на фінансово-господарський стан підприємства є:

1. Зменшення кількості замовлень і контрактів із збуту продукції;

2. Неритмічного виробництва, неповного завантаження продуктивності праці;

3. Втрати оптових та роздрібних покупців готової продукції;

4. Підвищення собівартості та різкого зниження продуктивності праці;

5. Збільшення розміру неліквідних оборотних засобів та наявності наднормативних запасів;

6. Поганого ціноутворення;

7. Виникнення внутрішніх та зовнішніх конфліктів плинності кадрів;

8. Істотного зменшення обсягів реалізації, а відтак недоотримання виручки від реалізації;

9. Низької конкурентоспроможності виробів та підприємства взагалі;

10. Зниження рівня прибутку та рентабельності тощо.

Розрізняють три види кризи:

Стратегічна криза. Виникає, коли на підприємстві зруйновано виробничий потенціал та відсутні довгострокові фактори успіху.

До першопричин цього виду кризи відносять:

1) неправильно визначене місце розташування підприємства;

2) недосконале прогнозування та планування;

3) погану асортиментну та збутову політику;

4) дефіцит організаційної структури;

5) неправильну політику диверсифікації;

6) форс-мажорні обставини та інше.

Криза прибутковості. Виникає, коли перманентні збитки вихолощують власний капітал і це призводить до незадовільної структури балансу.

До першопричин цього виду кризи відносять: