Курсовая работа: Фінансовий ринок

Фінансові ренти

Потік платежів, усі члени якого позитивні величини, а часові інтервали між двома послідовними платежами постійні, називають фінансовою рентою, або аннуїтетом, незалежно від походження цих платежів, їх призначення і мети. До фінансової ренти належать також різноманітні за своїм змістом оплати: періодичне погашення боргу, створення амортизаційного фонду, внески по страхуванню та ін. Аннуїтетом можна також вважати низку виплат, що складаються з виплачуваних відсотків за облігацією, споживчим кредитом тощо.

Фінансові ренти визначаються такими основними параметрами:

- член ренти – величина кожного окремого платежу;

- період ренти – часовий інтервал між двома послідовними платежами;

- строк ренти – час від початку фінансової ренти до кінця останнього періоду;

- відсоткова ставка – ставка, яка використовується під час нарощення або дисконтування платежів, з яких складається рента.

При характеристиці окремих видів фінансових рент застосовують додаткові параметри: число платежів на рік, число нарахувань відсотків, момент проведення платежів тощо.

Ануїтети можна класифікувати за деякими ознаками, залежно від яких виникає необхідність у застосуванні різних методів визначення узагальнюючих оцінок ануїтетів.

Види фінансових рент:

1. Залежно від тривалості періоду – річні та р-термінові (р характеризує число виплат протягом року). В аналізі інвестиційного процесу інколи застосовують ренти з періодом понад одного року.

2. За частотою платежів – дискретні (платежі вносяться періодично) і неперервні (платежі вносяться дуже часто).

3. За числом нарахувань відсотків – ренти з нарахуванням відсотків один раз на рік, m разів і безперервні. Моменти нарахування відсотків можуть збігатися і не збігатися з моментами виплат членів ренти.

4. За величиною членів ренти – з рівними членами (постійні) і змінні. Члени змінної ренти можуть змінюватися з часом згідно із законом.

5. За ймовірності виплат:

а) ймовірні ренти – такі, що підлягають безумовній сплаті незалежно від обставин;

б) умовні – їх оплата пов’язана з випадковими подіями.

6. За числом членів ренти – обмежені, тобто ренти з кінцевим числом членів ренти; необмежені (вічні). Прикладом вічної ренти можуть бути виплати по облігації з необмеженим строком дії.

7. Залежно від початку строку ренти або будь-якого фіксованого моменту (наприклад, початок дії контракту і час оцінки ренти) – термінові (коли обидва вказані моменти збігаються) та відкладені, відстрочені (коли початок терміну не збігається зі вказаним моментом).

8. За моментом оплати ренти: в кінці періоду – постумерандо, або звичайні, на початок періоду – пренумерандо.

Наприклад:

а) виплата дивідендів за акціями – умовна, звичайна, вічна рента;

б) погашення кредиту з періодичною рівномірною виплатою відсотків кожні півроку з фіксованим строком погашення та піврічною виплатою відсотків є прикладом піврічної, обмеженої р-термінової ренти.

Для характеристики потоку платежів за весь строк з урахуванням моменту використовуються узагальнюючі показники, за допомогою яких можливо привести всі члени ренти до визначеного часу. Як правило, такими моментами часу є:

1) початок строку ренти (тоді використовується сучасна величина ренти);

2) кінець строку ренти (у даному разі узагальнюючою характеристикою буде нарощена сума ренти).

Узагальнюючі характеристики ренти:

1) нарощена сума;

2) сучасна величина.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--