Курсовая работа: Формування позитивної мотивації студентів засобами активних методів навчання
Змагальні ігри можуть бути основною або допоміжною формою навчального процесу. Розвиваючий ефект досягається за рахунок імпровізації, природного вияву вільних творчих сил учнів, а також поєднання викладення знань, змагання та бажання перемогти. У виховному значенні гра-змагання допомагає учням подолати невпевненість, сприяє самоствердженню, найповнішому виявленню своїх сил та можливостей.
Важливим стимулом до навчання тих, хто навчається, є створення ситуації успіху. Якщо студент відчуває, що витрачені ним на навчальний процес зусилля не залишилися непоміченими й були оцінені належним чином, то він і надалі працюватиме. Для деяких студентів навіть можливість участі у спільній діяльності групи вже є ситуацією успіху. А якщо їм було відведено роль виступаючого, то це стає для них дуже потужним стимулом до подальшого активного навчання. В таких моментах доцільна знову ж таки групова робота, де учасникам відведено певні ролі. Зростає рівень відповідальності перед групою за обсяг своїх знань та вміння їх презентувати.
Тобто, реалізувати такий стимул найпростіше, напевно, використовуючи метод змагання. Адже саме так студент зможе показати свої здібності, вміння грати та вигравати у суперників і грати в команді. А оскільки першочергову роль у створенні ситуації успіху відіграє все-таки оцінка, то можна запровадити у практику так зване накопичення балів за період гри-змагання чи надання можливості групі, яка в результаті отримала перемогу, отримати найвищий бал. Це додасть наснаги студентам і ще й змусить їх більш відповідальніше поставитися до завдання.
Тобто, змагальні методи навчання відіграють велику роль у системі ігрових методів навчання. А останні, звісно, є значним чинником підвищення активності студентів, покращення процесу запам’ятовування ними нового матеріалу та стимулювання їхньої діяльності.
Отже, щоб стимулювати навчальну діяльність студентів, доречно використати змагальні методи, зокрема інтелектуальні ігри, такі як «КВК» та «Брейн-ринг». Така діяльність захоплива, але найголовніше – вона наближає тематику занять до внутрішнього світу молоді, отже, викликає непідробний інтерес до навчальних предметів.
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗМАГАЛЬНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ КУРСІ «ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ»
2.1 Можливість використання змагальних методів навчання при вивченні курсу «Політична економія»
Дисципліна «Політична економія» передбачає вивчення таких тем і розділів: Тема 1 «Предмет і метод політичної економії»;
Розділ 1. «Загальні засади економічного розвитку суспільства»;
Розділ 2. «Теоретичні основи ринкової економіки»;
Розділ 3. «Відтворення суспільного виробництва та економічне зростання»; Розділ 4. « Світове господарство і міжнародні економічні відносини».
Дана програма розрахована на студентів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації. На вивчення дисципліни відводиться 177 годин, серед яких: на лекційні заняття – 42 години, на семінарські заняття – 48 годин, на індивідуальну роботу – 22 години і на самостійну роботу – 65 годин.
На нашу думку, використання змагальних методів навчання відіграє важливу роль при вивченні дисципліни «Політична економія». Це дає змогу студентам краще засвоїти матеріал, цікаво провести семінарські заняття з користю для себе – узагальнити пройдений матеріал, розвити практичні навички при вивченні економічної дисципліни, вміти застосувати їх у майбутньому.
Покажемо на прикладі семи тем із навчальної програми, до яких можливо застосувати різноманітні змагальні методи.
При вивченні теми «Відносини власності» студенти на одному із семінарських занять можуть підготувати доповіді по окремих питаннях, оскільки об’єм теми значний. Таким чином можна застосувати такий вид економічного змагання, як захист теми. Це допоможе студентам охопити більше матеріалу і водночас дасть можливість обговорити його, висловити свою думку. До того ж, оскільки це лише початок вивчення дисципліни, викладач матиме змогу оцінити ораторські можливості студентів, їхню думку і можливість її висловлювати, відповідальність кожного до поставленого завдання.
Тема «Теорія грошей і грошовий обіг» має на меті ознайомлення студентів із виникненням грошей, їх видами, грошовим обігом. Для цієї теми одним із ефективних методів є змагальний метод навчання, тому що ця тема важлива і цікава при вивченні. Якщо стандартне семінарське заняття замінити на захоплюючу, пізнавальну гру, в якій студенти змогли б повідомити і про походження грошей, і про початковий вигляд грошей, і про їхній розвиток, і зміну значимості, то це допомогло б викладачеві встановити потрібний зв'язок зі студентами, залучити їх до співпраці, пов’язаної їх пошуком необхідний історичних довідок і фактів.
На тему «Поняття структури та інфраструктури ринку. Ринки виробничих ресурсів» відводиться 6 годин на лекційних заняттях і 6 годин на семінарських. Тема є досить об’ємною і тому одним із ефективних методів навчання тут доцільно застосувати метод економічного змагання. Наприклад, відвести останнє семінарське заняття під такий вид змагальних методів, як «Оціни рішення». Це дозволить студентам визначити існуючі проблеми на сучасному ринку, розробити методи їх усунення, що знадобляться їм згодом як спеціалістам.
При вивченні теми «Витрати виробництва і доходи підприємства» програма передбачає розв’язування різноманітних задач. Тому при розгляді цієї теми на семінарських заняттях доцільно влаштувати своєрідне змагання з розв’язування задач. Це допоможе викладачеві залучити всіх студентів, навіть тих, хто зазвичай пасивний на заняттях. Тому що кожен повинен буде прагнути до перемоги. Тобто з допомогою змагального методу навчання реально змусити усіх студентів працювати.
Теми «Особливості аграрних відносин підприємництва в умовах ринкового господарства» та «Економічні проблеми глобалізації світового господарства» вивчаються студентами самостійно. Тому засвоєння матеріалу нерідко поверхневе і часткове. Використання змагальних методів при розгляді цих тем на семінарських заняттях дозволить студентам із цікавістю та інтересом віднестися до самостійної роботи, краще вивчити матеріал, адже при змаганні в залежності від того, наскільки кожен член команди володітиме матеріалом, буде залежати успіх і перемога команди в цілому. На нашу думку, цей фактор може стати хорошим стимулом для вивчення тем. Найбільш доречно, ми вважаємо, буде застосувати такий метод економічного змагання, як «Економічний Рейн – ринг», тому що при такому змаганні особливу роль відіграє робота в групі. Тобто кожен студент прагнутиме до перемоги саме його команди.
На нашу думку, тема «Зайнятість, відтворення робочої сили та їх державне регулювання» має практичний характер. Тобто на заняттях можна розробити різні життєві проблемні ситуації (студенти можуть також приймати в цьому участь) і влаштувати змагання з приводу того, хто знайде кращий вихід із ситуації чи відшукає альтернативне рішення. Це допоможе студентам у засвоєнні матеріалу і до того ж вони будуть знати, як теорію реалізувати на практиці. Такі набуті практичні знання допоможуть студентам в подальшому при виборі місця роботи, вони зможуть відстояти свої інтереси у будь-якій життєвій ситуації і вирішити усі існуючі проблеми.
При вивчені курсу «Політична Економія» доцільно застосувати деякі види змагальних методів, зокрема таких як «Захист теми», «Економічний КВК», «Економічний Брейн – Ринг», «На індивідуального переможця». Це дасть можливість викладачеві дослідити та вивчити ораторські здібності студентів, вміння працювати як в команді, так і індивідуально, вміння самостійно працювати із матеріалом та знаходити вихід із різних життєвих ситуацій.
2.2 Розробка економічного КВК