Курсовая работа: Гідрологічні та водогосподарські розрахунки
КР% = ФР% Сн + 1 (11)
Тоді витрати завданої забезпеченості, в свою чергу, визначаємося як
QР% = Кр% Q = (ФР% Сн + 1) Q (12)
У подальшому порядок побудови кривої забезпеченості аналогічний попередньому параграфу.
Для побудови цієї кривої забезпеченості необхідно скористатися величинами Qср , Сн , Сs , які одержані в підрозділах 3.1 і 3.2 і додатком, в якому приведені числа Фостера. Всі розрахунки зводжу в таблицю 4.
Визначення теоретичних значень
| Р, % | 0,01 | 0,1 | 5 | 10 | 25 | |||||||
| Фр% | 4,63 | 3,81 | 1,77 | 1,32 | 0,62 | |||||||
| КР% | 3,32 | 2,91 | 1,89 | 1,66 | 1,31 | |||||||
| QР% | 33,27 | 29,16 | 18,94 | 16,63 | 13,13 | |||||||
| К, % | 50 | 75 | 90 | 95 | 99 | 99,9 | ||||||
| ФР% | -0,08 | -0,71 | -1,22 | -1,49 | 1,96 | -2,4 | ||||||
| КР% | 0,96 | 0,65 | 0,39 | 0,26 | 0,02 | -0,2 | ||||||
| QР% | 9,62 | 6,51 | 3,9 | 2,61 | 0,21 | -2,0 | ||||||
2.5 Побудова кривих повторюваності і забезпеченості при достатній кількості даних
Цей спосіб застосовується при великому об’ємі спостережень (більше 50 років). Криві повторюваності і забезпеченості будують за згрупованими даними. Для цього всю амплітуду коливань випадкової величини А = Qmax - Qmin (різниця між максимальними і мінімальними величинами в ряду спостерігаючої величини) ділять на інтервали, або розряди ДQ, і підраховують, скільки значень потрапило в кожний з них, тобто визначаємо абсолютну частоту ni .
Число інтервалів С призначають від 10 до 15 в залежності від числа спостережень N, таким чином, щоб відобразити основні риси розглядаючої статистичної сукупності. Інтервали ДQ призначають однаковими. За їх величини приймають таке число, щоб після ділення А/С не лишалось залишку.
Відібрані інтервали не повинні перекриватися, щоб сусідні значення спадаючого ряду не потрапили в суміжні інтервали Контролем при підрахунку абсолютних частот по розрядам є очевидна рівність
∑ni = Н (13)
Для кожного інтервалу розраховують відносну частоту
ni
mi = ----- (14)
N
При цьому, ураховуючи формулу (14) одержують
∑mi = 1 (15)
Всі розрахунки зводжу в таблицю 5.
Емпіричній розподіл середньорічних витрат води
| №№ інтервалу | ДQ, м3 /с | Частота | Накопичена відносна частота Уmi | |
| Абсолютна ni | Відносна, mi | |||
| 1 | 198 – 189 | 1 | 0,021 | 0,021 |
| 2 | 188 – 179 | 2 | 0,042 | 0,063 |
| 3 | 178 – 169 | 3 | 0,063 | 0,1255 |
| 4 | 168 – 159 | 3 | 0,063 | 0,188 |
| 5 | 158 – 149 | 3 | 0,063 | 0,2505 |
| 6 | 148 – 139 | 7 | 0,146 | 0,3965 |
| 7 | 138 – 129 | 8 | 0,167 | 0,5635 |
| 8 | 128 – 119 | 7 | 0,146 | 0,7095 |
| 9 | 118 – 99 | 11 | 0,229 | 0,9385 |
| 10 | 98 – 89 | 1 | 0,021 | 0,9595 |
| 11 | 88 – 79 | 1 | 0,021 | 0,9805 |
| 12 | 78 – 69 | 1 | 0,021 | 1,0000 |
| У | 48 | 1,0000 | 1,0000 | |
Графік розподілу відносних частот за інтервалом називається гістограмою розподілу, яка перетворюється в криву розподілу, якщо маємо нескінченне число членів ряду, а інтервал зменшуємо до нескінченно малої величини. Цей графік показує найбільш характерні риси розподілу: загальну форму розподілу, інтервал найбільших частот, характер асиметрії.
Гістограму будую таким чином. Після всіх розрахунків і заповнення таблиці 5 на міліметровому папері в обраному масштабі по осі ординат відкладаю нижні границі інтервалів ДQi , а по осі абсцис – відносні частоти mi . В результаті одержую сім’ю з’єднаних прямокутників. Це і є ступеневий графік розподілу, або гістограма.
На цьому ж графіку за даними кінцевої графи табл.5 креслю також емпіричну криву забезпеченості середньорічних витрат води. Накопичені відносні частоти Уmi відповідають нижнім границям інтервалів.
3. Регулювання стоку
Основним завданням регулювання стоку є комплексна акумуляція вод весняного або зливового стоку для потреб водопостачання, зрошення, рибальства та інших галузей народного господарства.
Є різні способи регулювання. Найчастіше застосовується сезонне регулювання, коли надлишкова вода весняної повені або літньо-осінього паводка затримується за допомогою водосховища або ставка (водосховище об’ємом до 1 млн.м3), а потім витрачається влітній період на різні цілі.
Для визначення об’ємів будівельних робіт і забезпечення потреб користувачів у воді виконуються водогосподарські розрахунки. Починаються вони з розрахунків притоку води до водосховища.
3.1 Визначення місця розташування і притоку воді до водосховища
Водосховище треба розташувати так, щоб при значній його місткості вартість будівництва була мінімальною. Крім того, як можна менше затоплювались орні землі, береги водосховища повинні бути стійкими, вода з населених пунктів, цвинтарів, скотомогильників не потрапляла б в водосховище. Так як водосховище утворюється затриманням води за допомогою греблі, то вона повинна розташовуватися в найбільш звуженої частині русла річки. Крім того важливо мати також більшу водозбірну площу, від якої залежить об’єм притоку. Об’єм притоку можу бути визначений за формулою:
QT