Курсовая работа: Гідрологічні та водогосподарські розрахунки
1000
де Q – норма стоку, м3 /с; Т – кількість секунд в році.
=315360000м.
Так, як V = f(F) то від розташування греблі по довжині русла річки та від місця розташування водосховища залежить забезпеченість водою всіх потреб користувачів.
3.2 Складові частини водосховища
Кожне водосховище складається з трьох частин. Починаючи з низу вони розташовуються в такому порядку: мертвий, корисний і форсований об’єми.
3.2.1 Мертвий об’єм
Мертвий об’єм (VМО ) це, в основному, місткість для розташування мулу. Він протягом тривалого періоду (50-100 років) замулюється повністю. Тому в водогосподарських розрахунках він не враховується, а всі водозабірні і водоскидні споруди розташовуються вище горизонту МО.
Виходячи з такого положення, мертвий об’єм слід визначати за формулою Є.О.Замаріна, яка дозволяє вирахувати кількість мулу (Wмо ), який надійде з водозбірної площі за певний період часу (50 – 100 років)
=
= 64248109 (17)
Де J – уклон річки; V – річної об’єм притоку до водосховища, м3 ; Т – 100-річний період експлуатації водосховища (100 років – це Т = 1); а і в – коефіцієнти, які залежать від площі і еродованості басейну (табл.6, 7); с – коефіцієнт, який залежить від ступеню зарегулювання стоку (табл.8); г – питома вага мулу, що відклався в МО, т/м3 – цей параметр визначається за допомогою формули (18) і таблиці 9.
А
г = ______ + С Т + В (18)
L
г
Де L – відсоток органічних речовин у відкладаннях мулу (5-20%).
Корисний об’єм (КО) представляє собою об’єм всіх витрат, за винятком санітарної витрати. Корисний об’єм розташовується вище мертвого об’єму VМО . Цей об’єм протягом року змінюється від нуля до VКО . Тобто, водосховище то наповнюється, то випорожнюється.
Значення коефіцієнта а
| Характеристика схилів і прилеглої частини басейну | Суглинок, ліс | Глина | Пісок |
| Річка з широкою заболоченою заплавою, плоска рівнина | 1 | 0,7 | 0,5 |
| Схили, зарослі лісом і чагарником, задерновані | 3 | 2 | 1 |
| Те ж, схили круті | 6 | 5 | 4 |
| Схили пологі, відкрити, розорані | 10 | 8 | 6 |
| Схили круті, розорані | 15 | 13 | 10 |
Значення коефіцієнта в
| Характеристика схилів і прилеглої частини басейну | Суглинок | Глина | Пісок |
| Відсутність глибинної ерозії | 1 | 1 | 1 |
| Вибої, канави, вимоїни | 2 | 1,5 | 1,2 |
| Слабо розгалужені яри з неглибоким заляганням базису ерозії | 6 | 4 | 2,5 |
Значення коефіцієнта с
| Ступень зарегулювання стоку | Значення коефіцієнта с |
| 0 | 1 |
| 0,1 | 0,85 |
| 0,1 –0,2 | 0,75 |
| 0,2 - 0,3 | 0,50 |
| 0,3 – 0,4 | 0,40 |
| 0,5 | 0,30 |
Значення параметрів А, В, С
| Найменування грунтів | А | В | С |
| Піщані | 2,30 | 0,25 | 0,0020 |
| Суглинки і леси | 2,00 | 0,45 | 0,0070 |
| Глинисті важкі | 2,25 | 0,35 | 0,0041 |
Після визначення об’єму припливу мулу треба розташувати його в чаші водосховища. Порядок розміщення слідуючий. Спочатку в ніжній частині водосховища в найбільш звуженої частині перпендикулярно напрямку потоку в річці проводиться ось греблі. Починаючи з самої ніжний горизонталі, розташованої вище осі, виконується розрахунок об’ємів прострів між двома cусідніми горизонталями за формулою
F1 + F2
V0 = Дh, м (19)
2
де F1 іF2 – площі оконтурені горизонталями і віссю греблі,м2 ; Дh – відстань по висоті між двома розрахунковими горизонталями.
Ураховуючи, що між нижньою горизонталлю і ложем водосховища залишається ще невеличкий простір, то Дh в даному випадку можна прийняти 0,5 – 1,5 м і при визначенні об’єму V0 за формулою (19) F1 слід прийняти рівною нулю.
Після додавання V0 i V1 ця сума повинна дорівнювати або бути більша, ніж WМО .
У випадку (V0 + V1 ) < Wмо, рахується об’єм між вище розташованими горизонталями і додається до суши V0 + V1 + V2 і так до тих пір, поки не буде рівнятися