План

Вступ

1. Тероризм: визначення і ідеологічні основи

2. Різновиди тероризму

2.1 Соціальний тероризм

2.2 Правий тероризм

2.3 Націоналістичний тероризм

2.4 Релігійний тероризм

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Вибір теми обумовлений виходом проблеми тероризму на поверхню життя суспільства на сучасному світі. На жаль, потрібно було 11 вересня 2001 року, щоб кожна країна зрозуміла, що терористичний акт може статися і на її території і цю проблему необхідно вирішувати всією світовою спільнотою разом.

Актуальність цієї теми не можна поставити під сумнів, оскільки повідомлення про доконані або підготовлювані терористичні акти займають перші смуги газет, прайм-тайм на телебаченні і, на жаль, залякують деяких настільки, що люди просто міняють своє життя (перестають літати на літаках або відвідувати певні країни). Будь-який з нас може стати жертвою терористичного акту.

У цьому рефераті я постарався виявити схожість і відмінності в існуючих ідеологіях сучасного тероризму.

При написанні роботи використовується порівняльний метод і метод аналізу.

Завданнями даного є ознайомлення з ідеологією соціального, націоналістичного і релігійного тероризму як теоретичного обґрунтування діяльності терористичних організацій.

Вузловими проблемами виступають цілі, завдання, мотиви сучасних терористів, які спонукають їх здійснювати акти із застосуванням насильства.

При написанні реферату використовується різні джерела: статті в наукових журналах і газетах, монографії, публікації в Інтернеті.

1. Тероризм: визначення і ідеологічні основи

Як і будь-яке явище в сучасному суспільстві тероризм має безліч визначень, жодне їх яких не є повним і точним. Кожне з них містить характерні особливості даного явища. Тероризм визначають таким чином:

· як стратегію дій, засновану на принципах насильства, репресій, фізичного знищення;

· залякування стратами, вбивствами і всіма жахами шаленства (словник Даля);

· політика і практики терору (словник Ожогова);

· політика і практика терору, направлена як безпосередньо на противника, так і, більшою мірою, опосередковано, тобто шляхом терору над групами населення, що не беруть участь в конфлікті, з метою викликати їх апеляцію до противника, що має на меті припинення по відношенню до ним терору ціною задоволення вимог терористів;

· метод, за допомогою якого організована група або партія прагне досягти проголошених нею цілей переважно через систематичне використання насильства (енциклопедія КММ);

· найбільш небезпечний спосіб політичної дестабілізації суспільства;

· найбільш суспільно-небезпечне зі всіх злочинів, що описуються кримінальним законодавством;

· екзистенціальний протест проти формально-юридичних стосунків, що виражається в прямій дії проти "прихильників системи", корениться в надрах традиційного суспільства;

· свідоме використання нелегітимного насильства з боку групи людей або індивідуума, для досягнення певної мети, свідомо недосяжної легітимним шляхом.

Зі всіх визначень можна зробити висновок, що основною і змістовною стороною тероризму виступає залякування політичних або інших противників, застосування або загроза застосування насильства. Саме залякування, деморалізація супротивної сторони є центральною особливістю насильницького тиску, званого тероризмом.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--