Курсовая работа: Інтеграли зі змінними границями
;
де х i - вузли, с i – ваги, R – залишковий член. Інтеграл приблизно заміняється сумою, схожою на інтегральну суму, причому вузли та коефіцієнти цієї суми не залежать від f ( x ) .
2. Квадратурні формули.
2.1. Формула прямокутників.
Припустимо, що f Î C 2 [- h /2, h /2] , h>0 .
(2.1.1)
де f0 =f(0) , тобто площа криволінійної трапеції, обмеженої зверху графіком функції f(x) , апроксимується площею прямокутника, висота якого дорівнює значенню f(x) в середній точці трапеції (мал. 2.1.1).
мал. 2.1.1. Формула прямокутників
Знайдемо залишковий член , тобто похибку формули (2.1.1) . Нехай
(2.1.2)
Тому що F (0)=0 ,F / (0)= f 0 ,F // (0)= f / 0 ,F /// ( x )= f // 0 ,
то відповідно до формули Тейлора з залишковим членом у формі Лагранжа маємо
(2.1.3)
деx- ,x+ - деякі точки , -h/x- <x+ <h/2.
Функція F ( x ) є первісної для f ( x ) . Тому для інтеграла, що стоїть в лівій частині наближеної рівності (2.1.1), з формули Ньютона-Лейбница з розрахунком (2.1.3) випливає наступне співвідношення
Ззвідси одержуємо формулу прямокутників із залишковим членом:
(2.1.4)
2.2. Формула трапецій.
Нехай f Î C 2 [ 0 , h ] ,h>0
(2.2.1)
де f 0 = f (0) , f 1 = f ( h ) тобто інтеграл приблизно заміняється площею заштрихованої трапеції, показаної на малюнку (мал. 2.2.1).
мал. 2.2.1. Формула трапецій.
Знайдемо залишковий член, тобто похибку формули (2.2.1). Виразимо f 1 та F 1 = F ( h ) де F - функція (2.1.2), по формулі Тейлора з залишковим членом в інтегральній формі (*) :
(*)
(2.2.2)
(2.2.3)
Згідно (2.2.1) маємо
(2.2.4)
Відокремивши в правій частині (2.2.3) доданок hf 0 /2 і замінивши його вираженням (2.2.4), з урахуванням того, що
знаходимо
Перетворимо тепер другий доданок у правій частині, використовуючи узагальнену теорему про середнє. Тому що ( h - t ) t ³ 0 ,t Î [0, t ] то за теоремою
де x Î [ a , b ] - деяка точка . Підставляючи отримане в (*), приходимо до формули трапецій із залишковим членом :
(2.2.5)
2.3. Формула Сімпсона .
Припустимо, що f Î C 4 [- h , h ] . Тоді інтеграл
наближеного заміняємо площею заштрихованої криволінійної трапеції, обмеженою зверху параболою, що проходить через точки (- h , f -1 ) , (0, f 0 ) , ( h , f 1 ) , де fi = f ( ih ) (мал. 2.3.1)
мал. 2.3.1 Формула парабол (Сімпсона)