Курсовая работа: Хвойні інтродуценти в озелененні урботериторій
Приживлення живців значною мірою залежить від строків щеплення. Найкращою порою для цього є весна (квітень), коли бруньки перебувають у стані спокою, і кінець літа (серпень), коли пагони поточного року і бруньки на них уже цілком сформувалися. Весняне щеплення здійснюють на однорічних пагонах, що перезимували, живцями приросту минулого року, літнє — на пагонах поточного року живцями поточного приросту. Зрощування щеплень триває протягом 1,5— 2 місяців. Через два тижні після зняття обв'язки, коли живці почнуть рости, обрізують вершок пагона до щеплення і верхівку бокових гілок. У наступні роки догляд за щепами полягає в поступовому обрізуванні крони підщепи: насамперед зрізують гілки, які переростають щепу.
Порівняно з іншими хвойними породами сосна звичайна має ряд переваг для використання її у зеленому будівництві: вона довговікова (доживає до 300—400 і навіть до 580 років); високодекоративна, її стовбури швидко очищаються від сучків; мало вибаглива до тепла; посухостійка; мало споживає вологи й здатна споживати її в умовах ґрунтової посухи за допомогою широко розгалуженої кореневої системи; корені її дістають воду і поживні речовини з глибоких шарів ґрунту, мало-вибаглива до родючості ґрунту, задовільно росте і на найбідніших піщаних ґрунтах. Росте швидко — у віці 80—100 років досягає висоти 20-—40 метрів. Насіння формується у віці 15—20 років. Стійка до морозів. Сосни витримують найсильніші вітри.
Сосна звичайна — дуже поліморфний вид, який налічує понад 100 одиниць різного таксономічного рангу. Із садових форм сосни звичайної, відомих у культурі на Україні, є карликова напівкуляста форма з дуже короткою хвоєю і вузькоколоноподібна, форма з піднятими гілками.
В Україні лише в соснових насадженнях Київського Полісся я дослідив і виділив 47 природних форм сосни звичайної, які можна успішно використовувати в зеленому будівництві. Це морфологічні форми — ширококронна і вузькокронна. Ширококронні форми сосни за своїми господарськими і біологічними ознаками близькі до вузькокронних. В умовах Київського Полісся до вузькокронних сосен віднесені дерева з кроною до 3 м, а де ширококронних — більше 4,5 м. Ширококронні форми сосни частіше можна відібрати для зеленого будівництва у свіжій та вологій складній суборі, а вузькокронні — у свіжій простій суборі. Вузькокронні форми сосен швидкорослі й стійкі проти навалів снігу. У соснових насадженнях трапляються також форми сосни із змієподібно скрученогіллястою і ромбічною кронами Ромбічна форма крони частіше росте у свіжій простій вологій складній суборі. Як ромбічну форму, так змієподібно скрученогіллясту можна успішно використовувати у зеленому будівництві. Загальний вигляд дерев сосни і створені з них насадження дуже декоративні.
Цвіте сосна звичайна у квітні—травні. На кінцях пагонів утворюються чоловічі шишки яйцеподібної форми до 10 мм завдовжки, жовтуватого кольору, зібрані в колосоподібні суцвіття. Жіночі шишечки маленькі до 5 мм завдовжки, червонуваті, розміщені теж на кінцях гілок Насіння, яке достигає через 18 місяців після запліднення, висипається із шишок після їх достигання. Збирати шишки треба взимку, поки вони не розкрилися.
За характером стробілів виділив три форми сосни (із чоловічими, жіночими і проміжними стробілами! Раніше спостерігається цвітіння у сосен із проміжними чоловічими стробілами, які можуть вносити суттєвий штрих у загальний ландшафт.
Молоді гілки сосни вкриті сизо-зеленими голками — хвоєю. Хвоїнки сосни звичайної розміщені попарно і тримаються на гілках 2—3 роки. Хвоїнки на вкорочених пагонах дуже вузькі, довгі, зверху вкриті щільною шкіркою з невеликою кількістю продихів. Тому сосна економно випаровує воду і легко витримує посуху. Сосни добре ростуть на відкритих місцях, освітлених сонцем. Сосну можна назвати деревом-піонером, бо вона, як світлолюбна і витривала порода, одна з перших починає рости на безлісих ділянках.
За кольором хвої виділено дві форми сосни: із світло-зеленою і темно-зеленою хвоєю. За довжиною хвоїнок (коротко-, середньо- і довгохвойна), j переважає середньохвойна. Хвоя, її колір, форма і величина мають першочергове значення у формуванні загального декоративного ландшафту. Колір хвоїнок у сосни звичайної має велику гаму відтінків — від світлого до темно-зеленого.
Декоративні якості стовбурів сосни звичайної найрельєфніше виступають в осінньо-зимовий і ранньовесняний періоди, коли листопадні дерева і чагарники стоять без листя. За характером будови кірки є сосни із пластинчастою неглибокотріщинуватою, пластинчастою глибокотріщинуватою і лускатою кіркою. У дерев із лускатою кіркою очищення стовбурів від сучків краще, ніж у глибокотріщинуватих форм сосни. У зазначені періоди року інші кольори у ландшафтах майже відсутні і малюнок стовбурів є єдиним елементом, який збагачує пейзаж.
За кольором кори виділені форми сосни з червоною, жовтою і темно-коричневою корою. Колір кори, її малюнок вносять красу в садово-парковий ландшафт. Сосна звичайна може різко змінювати свою форму стовбура, крони та інші ознаки залежно від того, виросла вона вільно чи в насадженні. У зв'язку з цим з неї можна створювати гаї, групи і поодинокі насадження. Червонокорі сосни мають пластинчасту і лускувату кору. Малюнок і колір у сосни звичайної залежить і від її віку. Зазвичай, її кора до 20 років має чорні відтінки. Висота підняття грубої кори у пластинчастих глибокотріщинуватих та інших форм сосни за кіркою з віком змінюється, що надає їй красивого вигляду. У гірших умовах місцезростання висота підйому грубої кори зменшується.
Розмір шишок і їхній колір також відіграють певну роль у формуванні вигляду дерев сосни. За кольором переважають коричневі шишки, значно менше зелено-малинових і зовсім мало сіро- і світло-зелених. За розмірами шишки у сосни звичайної бувають великі, середні й дрібні. Найбільших розмірів вони досягають в умовах свіжої складної суборі (завдовжки 4,2 см і завширшки 2,1 см). Велике різноманіття форм за апофізом у шишок: тупі, тупогачкоподібні, гострі. За формою шишок розрізняють конусоподібні, вигнуто-конусоподібні, еліпсоподібні.
Насіння сосни дрібне, до 4 мм завдовжки і до 3 мм завширшки, темно-коричневе або руде, має крилатки до 13 мм, завдяки чому розноситься вітром на значну відстань від дерев.
Сосна звичайна стійка не тільки в приміських, а й у міських зелених насадженнях. Це ще раз підтверджує той факт, що сосна звичайна і її природні форми можна успішно використовувати у зеленому будівництві.
Форми сосни звичайної в Україні є поліморфними й різняться між собою значною мінливістю за кроною, грубою корою, шишками, насінням, довжиною хвоїнок тощо і можуть використовуватися працівниками зелених господарств для створення ландшафтних композицій.
РОЗДІЛ 3
ПРЕДСТАВНИКИ ІНТРОДУКОВАНИХ ХВОЙНИХ В ДЕНДРАРІЇ АБС
Ялиназвичайна, європейська— Picea abies (L.) Karst.