Курсовая работа: Лікарські рослини долини річки Бистриці Надвірнянської в середній течії
Вступ
1 . Методика та об'єкти дослідження.
2 . Огляд літератури.
3 . Фізико-географічна характеристика території досліджень.
3.1. Географічне положення.
3.2. Геологічна будова.
3.3. Геоморфологія.
3.4. Грунти.
3.5. Поверхневі води.
3.6. Клімат.
3.7. Рослинний світ.
3.8.Тваринний світ.
4. Тема: " Лікарські рослини долини річки Бистриці Надвірнянської в середній течії".
4.1.Флора долини річки Бистриці Надвірнянської.
4.2.Флора лікарських рослин.
4.3.Еколого-біологічні особливості та використання основних видів лікарських рослин.
4.4. Перспективи використання лікарських рослин.
Висновки.
Література.
Додатки.
ВСТУП.
З часів появи на Землі людини життя її постійно звязане з рослинами, і цей зв'язок з часом не зменшується, недивлячись на всі досягнення розвитку науки і техніки. Вже на зорі свого розвитку людина змушена була набувати найпростіші біологічні знання і навички, щоб вміти відрізнити отруйні рслини від їстівних і лікарських. З часом все більше стає очевидним, що рослини заслуговують глибокого вивчення, так як відіграють величезну роль на земній кулі. Вже одна кількість рослин, розповсюджених на суші і в воді, говорить про значення, яке вони мають в загальній економіці природи на Землі.
Найважливіший процес на Землі - фотосинтез - відбувається в зеленому листку рослини. Гектар зелених паркових насаджень протягом сонячного дня поглинає 220-280 кг вуглекислого газу і виділяє 180-220 кг потрібного людині кисню.
Мільйони років існує на Землі людина людина. Але, як і колись, життя на Землі забезпечують рослини. Вони годують, одягають, зігрівають нас, забезпечують чистим повітрям. Значення рослин носить глобальний характер, тому будь-які дослідження флори того чи іншого регіону є не тільки актуальними, але й необхідними.
Актуальність даної теми є не менш значуща, тому що дослідження на даній території раніше не проводилися. Отож, лише детально вивчивши рослинність даної місцевості, ми зможемо оцінити господарську цінність, ступінь антропогенного впливу, можливості практичного використання, охорону рослинних угруповань та інше. Основна мета роботи - це вивчення рослинності даної місцевості.Згідно мети, я поставила перед собою такі завдання: скласти перелік видів рослин; скласти перелік лікарських рослин даної території; виявити найбільш поширені види лікарських рослин, які можна використовувати для заготівлі лікарської сировини; визначити, які лікарські рослиниє в малих кількостях, розробити пропозиції їх охорони, оцінити ступінь антропогенного впливу на рослинність (по наявності рудеральних, рідкісних видів).
РОЗДІЛ 1 . Методика та об ' єкти дослідження.
Для дослідження даної території найперше був використаний маршрутний метод. Суть його полягає в тому, що вибирається певний маршрут, по якому дослідник рухається вздовж і впоперек. Під час маршруту складається список видів рослин, їх рясність, визначаються фітоценотичні умови зростання, збирається гербарний матеріал.
Іншим використаним методом досліджень став метод профільних ліній, який дещо схожий на попередній. Для даного методу маршрут має вигляд паралельних ліній, що розміщені на вибраній нами території. Крокуючи профільними лініями, дослідник, аналогічно попередньому методу, записує зустрічні види рослин.
Також застосовувався метод пробних ділянок. В найбільш репрезента- тивних місцях закладали пробні ділянки певної площі і здійснювали опис, згідно плану (детально вивчається видовий склад, щільність видів рослин). В даному випадку були використані ділянки площею 4 м2 ,25 м2 .
Гербарний матеріал визначається за "Визначником вищих рослин України. " [ № 36 ] і " Визкачником рослин УКраїнських Карпат" [ № 25 ]. Розміщення виду визначалось за В.Василевичем і " Основи фітоценології" [ № 17 ]. Первинний матеріал, зібраний під час маршрутного методу беремо і проводимо його систематичний аналіз (за Заверухою, К.А.Калиновським).
РОЗДІЛ 2. Огляд літератури.
А) Дослідження флори Передкарпаття та Карпат першими розпочали німецький вчений HerbichF.(1866р.) та польський вчений ZapalowiczH.(1908). В їх працях охарактеризовано карпатську рослинність, географію рослин Галичини в цілому.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--