Курсовая работа: Методи калькулювання витрат
План
Вступ
1. Загальні принципи та задачі обліку калькуляції
1.1 Облік витрат матеріалів
1.2 Облік витрат на оплату праці та утримань на соціальні заходи
1.3 Облік витрат з обслуговування виробництва й управління. Облік загальновиробничих витрат
1.4 Облік витрат допоміжного виробництва
1.5 Облік та оцінка незавершеного виробництва
1.6 Зведений облік витрат
2. Позаказний метод калькулювання
3. Попроцесний (попередільний) метод калькулювання
4. Директ-костінг
5. Метод калькулювання за нормативними витратами
6. Задача
Список використаної літератури
Вступ
Будь-яка організація, яка займається підприємницькою діяльністю, тим чи іншим чином планує які саме витрати необхідно понести для отримання бажаного результату своєї діяльності. Саме тому калькуляція є логічним продовженням планування.
Калькуляція допомагає суб’єктам підприємницької діяльності визначити фактичні витрати, понесені організацією на продукцію власного виробництва, роботи чи послуги; а також приймати оперативні управлінські рішення в поточному режимі роботи підприємства для оптимізації використання власних ресурсів.
Калькуляція передує встановленню ціни реалізації товарів, робіт та послуг.
Саме тому калькуляція є чи не найголовнішим економічним розрахунком головної бухгалтерії, яка допомагає встановити конкурентоспроможну ціну на продукцію, товар чи послугу.
Крім того, калькуляція допомагає поступовим та еволюційним шляхом знаходити оптимальні вирішення використання матеріальних та трудових ресурсів підприємства.
1. Загальні принципи та задачі обліку калькуляції
Перед тим як розпочати виробництво будь-якої продукції підприємство визначає, який дохід воно може отримати. Дохід підприємства залежить від ціни продукції та витрат на її виробництво.
Ціна продукції на ринку є наслідком взаємодії попиту та пропозиції. Під впливом законів ринкового ціноутворення в умовах вільної конкуренції ціна продукції не може бути вищою чи нижчею за бажанням виробника чи покупця, вона вирівнюється автоматично. Інша справа – витрати, формуючі собівартість продукції. Вони можуть збільшуватись чи зменшуватись в залежності від об’єму використання трудових та матеріальних ресурсів, рівня обладнання, організації виробництва та інших факторів. Відповідно, підприємство має чимало важелів зниження витрат, які воно може привести в дію за умови ефективного управління.
Загальними напрямами зниження собівартості продукції є збільшення виробничості праці та економія використовуючих ресурсів на основі досягнень науково-технічного прогресу. Велике значення має також управління процесом формування собівартості продукції, перед усім суворий облік виробничих витрат та оперативний контроль за економним та раціональним використанням матеріалів, трудових та фінансових ресурсів, виключення можливого псування та крадіжки.
Основними задачами обліку витрат на виробництво є:
- своєчасне та правильне відображення фактичних витрат виробництва в розрізі виробів та структурних підрозділів за відповідними статтями;
- надання інформації для оперативного контроля за використанням виробничих ресурсів у порівнянні із існуючими нормами, нормативами та сметами;
- визначення резервів зменшення собівартості продукції та попередження невиробничих витрат;
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--