Курсовая работа: Методи калькулювання витрат

- 232 – „Допоміжне виробництво”;

- 24 – „Брак у виробництві”.

Загальногосподарські витрати представляють собою витрати організації з управління, які є складовою частиною витрат організації за звичайними видами діяльності по виробництву продукції, але не пов’язані безпосередньо із виробничим процесом. У зв’язку з цим дані витрати можна також назвати управлінськими витратами. Бухгалтерський облік загальногосподарських (управлінських) витрат ведеться на рахунку 92 – „Адміністративні витрати”.

Загальногосподарські витрати можна класифікувати за їх видами, техніко-економічними факторами, календарними періодами, для цілей калькулювання собівартості робіт та послуг, для цілей податкового обліку.

До загальногосподарських витрат відносяться наступні основні види:

- адміністративно-управлінські витрати;

- витрати по утриманню загальногосподарського персоналу, що не пов’язані із виробничим процесом;

- амортизаційні відрахування основних засобів управлінського призначення та витрати на їх ремонт;

- витрати по оплаті орендної плати за приміщення управлінського призначення;

- витрати по оплаті інформаційних, аудиторських, консультаційних та інших послуг;

- інші аналогічні за призначенням управлінські витрати.

Деякі види управлінських витрат можуть за рішенням організації обліковуватись безпосередньо за місцями виникнення витрат із віднесенням їх до собівартості об’єкта калькулювання прямим способом. Це відноситься до витрат з оплати праці управлінського персоналу цехів (підрозділів), допоміжних та обслуговуючих виробництв та господарств, амортизації основних засобів та інше.

За техніко-економічними факторами загальногосподарські витрати різняться на умовно-постійні та умовно-змінні. Загальногосподарські витрати, як правило, в цілому за своїм характером відносяться до умовно-постійних витрат.

Загальногосподарські витрати за календарними періодами підрозділяються на постійні та одночасні.

Для цілей управління загальногосподарські витрати можуть обліковуватися в повному розмірі у складі:

- виробничої собівартості продукції, робіт та послуг;

- собівартості реалізованої продукції, робіт та послуг.

Для цілей податкового обліку загальногосподарські витрати підрозділяються на лімітовані та нелімітовані.

Загальногосподарські витрати відображаються за дебетом рахунку 92 – „Адміністративні витрати” щомісячно на підставі даних розроблених таблиць, відомостей та інших регістрів з кредиту інших рахунків.

Загальногосподарські витрати, обліковані на рахунку 92 – „Адміністративні витрати”, розподіляються підприємством щомісячно у відповідності з обліковою політикою. У виробничих підприємствах дані витрати з рахунку 92 розподіляються списуються на:

- як витрати на реалізацію продукції, робіт, послуг – в дебет 93 „Витрати на збут”;

- на собівартість продукції, робіт, послуг – в дебет рахунків 231 та 232 „Основне та допоміжне виробництво”.

При цьому розподіл вказаних витрат за видами виробництв та господарств здійснюється, як правило, пропорційно витратам на оплату праці виробничих працівників. Для реалізації встановленої методики з розподілу загальногосподарських витрат необхідно:

- визначити відсоток загальногосподарських витрат від витрат на оплату праці робітників, облікованих на рахунку 23;

- за визначеним відсотком, помноженому на суму витрат на оплату праці робітників, що відносяться на кожний вид виробництва, визначити за кожним видом суми загальногосподарських витрат.

1.4 Облік витрат допоміжних виробництв

В усіх промислових підприємствах поряд із основним виробництвом існує допоміжне виробництво.

Найбільш крупні допоміжні виробництва можуть відокремлюватись на окремий баланс від головної організації.

Продукція доміжного виробництва, не відокремлена на окремий баланс, обліковується за фактичною собівартістю на рахунку 232 – „Допоміжне виробництво”.