Курсовая работа: Методи оцінки ефективності функціонування інформаційної логістичної системи
Шлях, яким рухається інформаційний потік у загальному випадку може не збігатися з маршрутом переміщення матеріального потоку.
Вимірюється інформаційний потік кількістю обробленої або переданої інформації за одиницю часу. Інформаційний потік ґрунтується на переміщенні паперових або електронних документів. Залежно від цього, він може вимірюватися або кількістю оброблених і переданих одиниць паперових документів або сумарною кількістю документорядків у цих документах, або кількістю інформації (біт), яка міститься в тому чи іншому повідомленні.
Інформаційний потік характеризується такими параметрами: - джерело виникнення; - напрямок руху потоку; - періодичність; - вид існування; - швидкість передачі та прийому; - інтенсивність потоку та ін.
Управління інформаційним потоком можна здійснювати таким чином: - змінюючи напрямок потоку; -обмежуючи швидкість передачі до відповідної швидкості прийому; - обмежуючи обсяг потоку до величини пропускної здатності окремого вузла або ділянки шляху.
Отже, різноманітні інформаційні потоки, які циркулюють всередині і між елементами логістичної системи, між логістичною системою і зовнішнім середовищем, утворюють логістичну інформаційну систему. Логістична інформаційна система - це певним чином організована сукупність взаємопов’язаних засобів обчислювальної техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення тих або інших функціональних завдань з управління матеріальними потоками [4;с.55].
Так само як і будь-яка інша система, інформаційна система повинна складатися з впорядковано взаємозалежних елементів та володіти деякою сукупністю інтегративних якостей. Декомпозицію інформаційних систем на складові елементи можна здійснювати по-різному. Найчастіше інформаційні системи поділяють на дві підсистеми: функціональну і забезпечувальну. Функціональна підсистема складається із сукупності розв’язуваних завдань, згрупованих за ознакою спільності мети. Забезпечувальна підсистема у свою чергу, включає такі елементи: - технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, які забезпечують обробку і передачу інформаційних потоків; - інформаційне забезпечення, які містить у собі різні довідники, класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних; - математичне забезпечення, тобто сукупність методів вирішення функціональних завдань.
Інформаційні логістичні системи, як правило, є автоматизованими системами управління логістичними процесами. Тому математичне забезпечення в логістичних інформаційних системах-це комплекс програм і сукупність засобів програмування, які забезпечують вирішення задач управління матеріальними потоками, обробку текстів, отримання довідкових даних і функціонування технічних засобів. Інформаційні системи в логістиці можуть створюватися з метою управління матеріальними потоками як на мікро-, так і на макрорівні. На рівні окремого підприємства інформаційні системи, у свою чергу, поділяють на три групи:
- планові; - диспозитивні (або диспетчерські); - виконавчі (або оперативні).
Інформаційні логістичні системи, які входять у різні групи, відрізняються як своїми функціональними, так і забезпечувальними підсистемами. Функціональні підсистеми відрізняються складом розв’язуваних завдань. Забезпечувальні підсистеми можуть відрізнятися всіма своїми елементами, тобто технічним, інформаційним і математичним забезпеченням. Різні інформаційні системи мають свою специфіку .
Серед розв’язуваних завдань можуть бути такі:
- створення й оптимізація ланок логістичного ланцюга; - управління мало змінними даними; - планування виробництва; - загальне управління запасами; - управління резервами та інші завдання. У планових інформаційних системах найвищий рівень стандартизації під час вирішення задач, що дозволяє з найменшими труднощами адаптувати тут стандартне програмне забезпечення. Диспозитивні інформаційні системи створюються на рівні управління складом або цехом і служать для забезпечення налагодженої роботи логістичних систем. Тут можуть вирішуватися такі завдання:
- детальне управління запасами (місцями складування); - керування внутрішньо складським або внутрішньозаводським транспортом; - відбір вантажів за замовленням та їх комплектування, облік вантажів, які відправляються, та інші завдання.
У диспозитивних інформаційних системах можливість пристосувати стандартний пакет програм нижча. Це викликано рядом причин, наприклад: - виробничий процес на підприємствах зумовлюється історично і важко піддається суттєвим змінам заради стандартизації;
- структура оброблюваних даних істотно розрізняється в різних користувачів.
Виконавчі інформаційні системи створюються на рівні адміністративного або оперативного управління. Обробка інформації в цих системах здійснюється в темпі, зумовленому швидкістю її надходження на ЕОМ. Це так званий режим роботи в реальному масштабі часу, який дозволяє отримувати необхідну інформацію про переміщення вантажів у поточний момент часу і вчасно видавати відповідні адміністративні та керуючі впливи на об’єкт управління. Цими системами можуть вирішуватися різноманітні завдання, пов’язані з контролем матеріальних потоків, оперативним управлінням переміщеннями і т.п.
Відповідно до концепції логістики інформаційні системи, які належать до різних груп, інтегруються в єдину інформаційну систему. Розрізняють вертикальну і горизонтальну інтеграцію.
Вертикальною інтеграцією вважається зв’язок між плановою, диспозитивною і виконавчою системами за допомогою вертикальних інформаційних потоків.
Горизонтальною інтеграцією вважається зв’язок між окремими комплексами завдань у диспозитивних і виконавчих системах за допомогою горизонтальних інформаційних потоків. В цілому переваги інтегрованих інформаційних систем можна сформулювати так:
- зростає швидкість; - зменшується кількість помилок в обліку; - зменшується обсяг непродуктивної, “паперової” роботи; - поєднуються раніше розрізнені інформаційні блоки.
1.2 Використання OLTP i OLAP технологій в логістичних системах
В обчислбвальних мережах інформаційних логістичних систем відомо кілька технологій роботи, особливе місце серед яких посідають мережні технології, що забезпечують взаємодію багатьох користувачів корпорації. Перша (найпростіша) технологія не передбачає спеціально виділеної ЕОМ, ресурси якої розподіляються між іншими комп'ютерами. Кожна ЕОМ має власні ресурси та ресурси, що надаються іншим комп'ютером. Друга технологія передбачає виділення спеціальної ЕОМ для обслуговування мережних програм та інших ЕОМ. Тільки на цій машині можуть знаходитися спільні програми і база даних. Така ЕОМ називається файлом-сервером. Третя технологія також передбачає виділення окремої ЕОМ і називається технологією "клієнт—сервер". На відміну від попереднього, в цьому випадку на виділеній ЕОМ знаходяться не тільки спільна БД, а й програми пошуку та запису, що дає змогу клієнтам запитувати не всю інформацію з БД, а тільки частково або повністю оброблену сервером.
Інформаційні технології в інформаційних логістичних системах різняться типом інформації, що обробляється, але можуть об'єднуватися в інтегровані технології [6;с.249]. За мірою взаємодії між собою інформаційні технології в інформаційних логістичних системах поділяють на декілька класифікаційних груп. Вони можуть бути реалізовані різними технічними засобами (дискретні та мережні взаємодії), а також з використанням різних концепцій оброблення і зберігання даних. При цьому здійснюються взаємозв'язок та взаємодія таких технологій: збирання, передачі, операційного й аналітичного оброблення (ОLТР та ОLАР), подання результатів оброблення, зберігання, сервісного обслуговування, одержання експрес-інформпцїі.
У інформаційнихлогістичних системах застосовуються два класи технологій: технології, що реалізують операційне оброблення інформації, та технології, які реалізують аналітичне її оброблення. Перші орієнтовано на підтримку щоденної діяльності фірм. До їхніх функцій належать введення даних за замовленнями, відстеження їх виконання, оформлення платежів за товари і послуги та ін. Такі технології називаються обробленням транзакцій в реальному часі(On –Line Тransaktion Processing, або ОLТР).
Операційна БД зберігає дані, актуальні до хвилин і секунд. Згодом вони можуть неодноразово модифікуватися, їхня актуальність зберігається до кінця звітного періоду (наприклад, протягом року).
Крім того, операційні дані завжди детальні, специфічні, локалізовані. В ОLТР вони задаються з'ясуванням окремих питань: чи пішов конкретний вантаж, який стан рахунку з усіма його реквізитами в конкретному банку та ін.
Розробляючи технології для ОLТР , орієнтуються на бізнес-процеси, що відбуваються у певній системі. Всі ці процеси вже відпрацьовано і є безліч даних в яких слід розбіратися. Наприклад, треба встановити наскилькі успішними були на той час виробничо-економічні процеси.
Технології, що реалізують аналітичне оброблення інформації, орієнтоване на вирішення стратегічних питань життєдіяльності фірми взагалі. Цім займаються менеджери всіх рівнів в межах тієї або іншої СППР ( Decision Support System, або DSS). Ці технології дістали назву аналітичного оброблення інформації в реальному часі (On –Line Analytical Processing або ОLAР). Технології ОLAР ніколи не оперують даними реальногочасу. Ці дані постійно змінюються, тому будувати аналіз на них не можливо. В межах DSS, як правило, проводчть порівняльний аналіз, для якого потрібні дані, що не змінюються у часі.
База даних для аналітичного оброблення має зберегати дані, актуальні на певний період часу (день, але не хвилину) і такі, що змінюються. Тривалість зберегання їх обчислюється роками (приблизно 5-10 років).
Технологія ОLAР оперує підсумковими значеннями: який загальний обсяг продажу за певний період часу без урахування будь-якої специфікі окремого продажу.