Курсовая работа: Наполеонівські війни

Вступ

РозділІ. Від капрала до головнокомандуючого.

І.1.Галасливий вихід на міжнародну сцену.

І.2.Талейран.

Розділ ІІ. Прояв військового таланту Наполеона.

І.1.Італійський похід і Єгипетська кампанія.

І.2.Перший консул.

І.3.Війни Наполеона.

Розділ ІІІ. Східний напрямок.

І.1.Війна з Росією.

І.2.Падіння імперії.

Висновки

Література

Додатки

Вступ

Період з 1796 по 1815 роки часто називають епохою Наполеонівських воєн. Вони не були перманентними, але територія на якій відбувалися ці війни охопила майже всі країни Європи. Про могутню Наполеонівську Францію заговорив увесь світ. Визначні військові походи в 1796-1797 р. та 1800р.(другий) в Італію, 1798-1799р. в Єгипет, 1805 р. в Австрію, 1806 р. в Прусію, 1806-1807р. в Польщу та інші не менш вдалі військові кампанії змусили Європу боятися, а отже і поважати Францію. Головною суперницею Франції була Англія. Наполеон нічого не міг вдіяти з міцним Англійським флотом і всі його спроби були марними ( при Трафальгарі французький флот був знищений англійським, яким командував адмірал Нельсон(1805р.) ). Зате на суші, бездоганно вишколена армія Наполеона під командуванням хороших генералів перемагала раз за разом, не залишаючи жодних шансів противнику. Наприклад такі бездоганно проведені битви , як битва під Ульмом ( осінь 1805р.), Битва під Аштеттеном ( 5 листопада 1805р.), бій під Дюренштейном (11 листопада 1805р.) другої Австрійської кампанії та інші битви будуть взяті за зразок і їх тактика і спланованість будуть вивчатись у військових училищах.

Велике історичне значення Наполеонівські війни мали для майбутнього об’єднання Європи, адже саме спільний противник сприяв створенню анти французької коаліції. Англія могла собі дозволити створювати одну коаліцію за другою, адже мала величезні кошти і Франція була її запеклим ворогом. Наполеон не міг завоювати Англію і вирішив найміцнішу державу на суші - Росію. Величезна армія з 600 тисяч чоловік була знищена , залишилося близько 24 тисяч. В результаті Лейпцігської битви від Наполеона була звільнена вся територія Німеччини. Не дивлячись на ряд перемог , взятих французькою армією на початку 1814 року над військами союзників, що вступили на територію Франції, вона зрештою була розгромлена; в кінці березня 1814 року союзні війська вступили до Парижу. Наполеон був вимушений відректися від престолу(квітень 1814)[дод.3] і був відправлений на о . Ельба. У травні був підписаний Паризький мирний договір 1814 року, по якому Франція позбавлялась всіх завоювань , зроблених в кінці 18,-поч.19 ст. Остання спроба Наполеона відновити міць Франції була підірвана поразкою при Ватерлоо. 20 листопада був підписаний Паризький мирний договір 1815 року між країнами учасниками коаліції Францією , в якій знов була відновлена влада Бурбонів. Так закінчився період у Франції під час якого вона мала найсильнішу армію в світі і одного з найкращих світових полководців.

Актуальність теми. На сучасному етапі потрібне переосмислення багатьох наслідків Наполеонівських воєн.

Мета курсової роботи : дослідити причини перемог, а згодом поразки Наполеона, наслідки воєн і їх характер.

Завдання:

1.Проаналізувати прихід Наполеона до влади.

2.Дати коротку характеристику головним військовим кампаніям.

3.Розкрити значення впливу воєн на подальше становище Європи.

Об’єкт : дослідження Наполеонівських воєн.

Предмет: вивчення причин поразки Наполеона.

Хронологічні межі: Наполеонівські війни розпочались в 1796 році – перший Італійський похід. Загалом же період війн можна розділити на 2 етапи: переможний(до 1812 року) і розгром імперії в 1815 році.

Історіографія. Наполеонівським війнам присвячена велика кількість літератури. Зокрема , дуже багато іноземних дослідників писали і пишуть про Наполеона , його військовий талант і епоху Наполеонівських воєн. Це такі письменники , як Чандлер , Хартболт, Тюлар,, Саундерс, Меренг, Маркс, Манфред, Дерделфілд та інші. Також багато російських дослідників писали і пишуть про Наполеонівські війни і все про цю епоху. Це: Шефов, Троїцький, Торопцев, Строков, Ленін, Сироткін, Варламов та інші. Вони в основному пишуть про Російсько – Французьку війну. Погляди вчених є досить різними, хоча багато в чому і співпадають. Принципових питань багато (взаємовплив внутрішньої і зовнішньої політики протиборчих країн, участь Росії, роль державних лідерів (Наполеон, Олександр І.), вплив . “народної війни”; нарешті, що взагалі адекватно назві “Наполеонівські війни”. Багато вчених приділяло увагу військовому таланту Наполеона. Починаючи кампанію 1805 р., Наполеон зумів добитися ефекту раптовості. «Наполеон йшов незвичайно швидкими переходами, - писав відомий російський історик Е. У. Тарле, - здійснюючи обхід з півночі розташування австрійських військ на Дунаї , лівим флангом яких була фортеця Ульм». Описуючи підготовку до кампанії 1805 р., англійський історик Р. Делдерфілд відзначає: «В середині осені 1805 р. французька армія спрямувалася в долину Дунаю, і генерал Мак дізнався про її появу лише тоді, коли французька кавалерія вивернулася в гігантську дугу, через яку ніяк не могли пробитися його розвідники, а французька піхота відрізувала його від всіх джерел постачання і підкріплень».

Під час написання даної роботи формується відповідна структура, яка складається:

Вступу, де розкрито актуальність теми та визначено мету, завдання і предмет.

Основна частина, яка складається з трьох розділів:

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--