Курсовая работа: Новаторське використання вільного вірша на прикладі творчості відомої іракської поетеси Назік аль-Малаіки

لم تسمع الأبواب قصة موتها تروى و تروى

نبأ تعثر في الدروب فلم يجد مأوىً صداه

فأوى إلى النسيان في بعض الخفر"

[13]

« Вона пішла, ні поблідлі щоки, ні тремтячі губи.

Двері не чули історію її смерті…

Новина звалилась на дорогу і не було притулку її відлунню

І воно залишилось забутим в якійсь ямі»

Про жіночу долю Назік аль-Малаїка писала ніжні і проникливі рядки, в яких сказано про любов і жіноче щастя. Вірш «Про що каже ріка» пронизане ліризмом, а «Коли я вбила своє кохання» повен трагізму. Аль-Малаїка в умовах, пануючих в країні, виступила на захист жінці і написала твори на цю тему в книзі «Глибина хвилі». Вірші «Танцівниця в храмі», «Плач пропащої жінки», «Спляча на вулиці», в них вона засуджує суспільство, позбавляє його права називатися цивілізацією, якщо воно прирікає жінку на страждання і приниження [6, c.230-242].

У вірші «Щоб змити сором» розповідається про жінку, яку вбив брат за те, що вона осоромила свою сім’ю, маючи відносини з чоловіком до заміжжя. Аль-Малаіка використовує просту мову для передачі жахливої самотності такої смерті.

«О мамо, тріск, сльози і темрява

Линула кров і затремтіло зранене тіло.

«О МАМО!» Чув лише кат

Завтра настане світанок і прокинуться троянди,

Молоді і чарівні мрії спитають про неї,

Луги і квіти дадуть відповідь.

Вона пішла, щоб змити сором.

Вертається жорстокий кат

І зустрічає людей

«Сором!» Витирає свій ніж

«Ми здолали його.»

І невинно повертається з чистою репутацією».

Цей вірш дуже вражає своїм трагізмом, відкритою правдою буття арабського суспільства і прототипів. Ця поезія кожним рядком закликає жінку бунтувати, змінити все.

Поетеса торкається теми місця жінки в суспільстві, її кар’єри і заміжжя.

Тема пошуку себе розкривається у вірші «Ніч питає хто я є» (أنا من يسأل الليل). Ніч, вітер, час і сама героїня питає себе, хто вона є, але всюди знаходить порожнечу її бунтівна душа і відповідь ховається і зникає поступово.

و الدهر يسأل من أنا

أنا مثله جبارة أطوي عصور

« Час питає мене, хто я є,

Я – гігант, який охоплює століття»