Курсовая работа: Облік амортизації основних засобів 2
Основні засоби підлягають фізичному зносу як в процесі
використовування, так і при їх бездіяльності. на величину фізичного зносу основних засобів в процесі їх використовування можуть впливати такі чинники:
¨ ступінь завантаження засобів в процесі виробництва залежний від кількості змін і кількості годин роботи за добу, тривалості роботи протягом року, інтенсивності праці;
¨ якість основних засобів;
¨ особливості технологічного процесу і ступінь захисту основних засобів від дії зовнішніх умов (температури, вогкості, атмосферних опадів і т.д.);
¨ якість догляду за основними засобами;
¨ кваліфікація працівників і їх відношення до основних засобів.
Основні засоби зносяться не тільки фізично (наприклад, машини, устаткування і ін.), але і застарівають по своїх технічних характеристиках, а також економічної ефективності, тобто підлягають моральному зносу.
Моральний знос обумовлюється двома чинниками: зростанням продуктивності праці і темпами технічного прогресу. Поява досконаліших зразків устаткування і інших видів основних засобів веде до морального зносу діючих основних засобів і зниження продуктивності праці.
Знос під впливом сил природи залежно від дії зовнішніх чинників приводить до передчасного старіння основних засобів.
Правильне визначення ступеня зносу основних засобів має дуже важливе значення для економіки виробництва, для визначення відновної вартості основних засобів і розміру амортизаційних відрахувань.
Фізичний знос може бути визначений відповідно до термінів служби основних засобів за допомогою формули:
І = Т ф / Т н × 100, (1.1)
де І – знос (%);
Т ф – фактичний термін служби (літ);
Т н – термін служби по встановленій нормі (амортизаційний період) (літ).
Але найбільш правильно фізичний знос можна визначити шляхом обстеження технічного стану об'єкту в натурі (вузлів, частин і об'єкту в цілому). Доцільно також визначати ступінь зносу по термінах служби.
Фізичний і моральний знос основних засобів впливає на зменшення їх відновної вартості.
РОЗДІЛ 2.Облік амортизації основних засобів
2.1.Документування обліку амортизації основних засобів
Оскільки необоротні активи приносять підприємству економічні вигоди протягом кількох років, необхідно розподіляти вартість цих активів між звітними періодами для забезпечення відповідності доходів і витрат. Це досягається шляхом амортизації.
Амортизація – це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання. Слово амортизація походить від слова amortisation – сплата боргів.
Вартістю, яка амортизується , є первісна (або переоцінена) вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
У свою чергу, ліквідаційною вартістю є сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від продажу (ліквідації) об'єкта після закінчення строку його корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).
Інакше кажучи, якщо підприємство придбало автомобіль за 150 000 грн. та розраховує продати його через 5 років за 18 000 грн., а витрати на реалізацію очікуються в межах 1 000 грн., тоді вартість автомобіля, яка амортизується, становить:
150 000 - (18 000 - 1 000) = 133 000 (грн.).
Слід зазначити, що на практиці досить важко передбачити ліквідаційну вартість необоротних активів у момент їх надходження.
Через це у разі якщо ліквідаційна вартість необоротних активів незначна або немає можливості здійснити її оцінку, звичайно вважають, що ліквідаційна вартість об'єкта дорівнює нулю.
Більш того, ліквідаційна вартість об'єкта нематеріальних активів завжди прирівнюється до нуля, крім випадків, коли:
- існує невідмовно зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта наприкінці строку його корисного використання;
- ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку й очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об'єкта.