Курсовая работа: Обмін даними між компонентами ППП MS Officе
Вихідні дані.............................................................................................. 16
База даних................................................................................................ 16
Технологічний процес збору й опрацювання інформації................... 17
Таблиця 1.................................................................................................. 17
Рис.2. Блок-схема ТПСОИЗагальна характеристика предметної області18
Використані методи MS Excel і MS Word............................................ 19
5. Результати опрацювання інформації.............................. 20
Розрахунок середньої ціни товарної одиниці і розкид цін.................. 20
Розрахунок розкиду цін на пральні порошки....................................... 21
Висновки................................................................................................. 22
Список літератури............................................................................ 23
Додаток А................................................................................................ 25
Додаток Б................................................................................................. 26
Вступ
Все більше і більше розроблюється Windows-прикладок для сумісної роботи. Добрий приклад - прикладки пакету MicrosoftOffice. Ці програми мають загальний вид та стиль і, крім того, дозволяють досить просто обмінюватись даними.
Обмін даними між компонентами MSOffice необхідний при роботі з документами різних типів. Дані, набрані в одному додатку, можуть бути передані в інший.
Як відомо, при роботі в системі Windows можна користуватися буфером обміну. Буфер обміну - це та область пам’яті комп’ютера, яка використовується як місце зберігання загальної інформації, що вирізана або скопійована з деякої прикладки. Можна передавати дані через буфер, вставляти формули і малюнки. При цьому в процесі обміну користувач вибирає пункти меню, відкриває вікна, вибирає вкладки у вікнах. Таким чином, робота користувача дуже зручна і не вимагає спеціальних знань у програмуванні, що дуже актуально в епоху застосування ЕОМ у всіх сферах діяльності людини.
Якщо треба розділити дані, які можуть змінюватись, між прикладками, то процедура статичного копіювання та вставки за допомогою буферу обміну не є кращим вибором. Більш ефективне рішення використати динамічний зв’язок між даними, скопійованими з однієї прикладки в іншу.
Існує ще один метод обміну інформацієй між Windows-прикладками - це впровадження об’єкту в документ.
Робота присвячена огляду і вивченню засобів обміну даними з пакеті MSOffice.
1. Загальна характеристика існуючих методів обміну даними між компонентами MSOffice, їх властивості та напрямки використання.
Формат даних, що вставляються з буфера обміну
Дані, що копіюються чи видаляються в буфер, вставляються в іншу програму, якщо можливо, у форматі, доступному для редагування програмою. Наприклад, дані з книг MicrosoftExcel і запису з MicrosoftAccess вставляються в Word як таблиці Word, зі збереженням форматування тексту і ширини стовпців. Текст із документа Word, розділений знаками табуляції, вставляється в осередки рядків і стовпців MicrosoftExcel, а запису MicrosoftAccess вставляються в лист MicrosoftExcel як рядки, причому для кожного поля виділяється окремий стовпець.
Якщо прикладка не може редагувати дані, вона вставляє їх як впроваджений об'єкт. Для редагування впроваджених об'єктів варто використовувати вихідні програми. Якщо дані не удається вставити, вони вставляються у виді малюнка, недоступного для редагування.
Для керування вставкою даних використовуйте команду Специальная вставка (меню Правка ).
Впроваджений об'єкт. Дані, вставлені у файл. Будучи впровадженим, об'єкт стає частиною файлу. При подвійному щиглику впроваджений об'єкт відкривається за допомогою програми, у якій він був створений. Усі внесені у впроваджений об'єкт зміни відображаються у файлі, що містить його.
Про зв'язані і впроваджені об'єкти
Можна використовувати зв'язний об'єкт чи впроваджений об'єкт для додавання усього чи частини файлу, створеного однієї з програм Office чи будь-якою програмою, що підтримує зв'язані і впроваджені об'єкти, в інший файл. Можливе створення нового впровадженого об'єкта чи зв'язаного об'єкта з існуючого файла. Якщо даний файл був створений у програмі, що не підтримує зв'язані і впроваджені об'єкти, можливі копіювання та вставка даних з файлу для сумісного їх використання декількома програмами.
Основна відмінність між зв'язаними і впровадженими об'єктами полягає в місці їхнього збереження, а також способі відновлення даних при їхньому розташуванні в кінцевий файл.