Курсовая работа: Онтологічні теми в романі М.Булгакова "Майстер і Маргарита"

При освітленні сонцем відбуваються події, які можна назвати злом: допит у Пілата на балконі, страта Ієшуа; іноді герої показуються нам, не такі, які вони є насправді, видно лише їхню „зовнішню” сторону характеру.

В основі бінарної опозиції добро – зло лежить проблема взаємовідносин між силами добра та зла(між Богом та дияволом). Єретичні мотиви в світовій літературі мають в основі головне питання: якщо Бог такий всемогутній, то чому зло має таку владу?

В романі постійно постає питання, що первинне і що сильніше: добро чи зло?

Зло може бути таким же сильним, як і добро(для Воланда немає нічого неможливого). Князь темряви може вершити долями людей, пророкувати майбутнє, „читати думки”, зводити закоханих, карати винних, але він не може відпустити гріхи, не може простити(це він робить на одну ніч(бал сатани)). Це привілей Бога, єдиного і всемогутнього. Саме тому прихід Левія Матвія у фіналі роману виглядає дивною формальністю.

Єршалаїмівські розділи в романі, були написані перш за все на основі літературних джерел, являються найбільш яскравою частиною „Майстра і Маргарити”. З мозаїки різноманітних деталей Булгаков створив історично-достовірну панораму життя людей іншої епохи, які разом з тим являються такі близькі і зрозумілими для нас сьогодні. В цих розділах заключається філософський зміст роману, його найвища етична точка.


2.2 Бачення автором образів Іуди та Левія Матвея

У романі майстра про Понтія Пілата присутні такі герої, як Левій Матвій та Іуда з Кіріафа.

Левій Матвій – загадковий персонаж в романі. Дослідники переконані в тому, що його праобразом був євангеліст Матфей. Але більше цього розгадка не продвинулась. Немає пояснення дивному імені Левій, не відомо, що саме, на думку Булгакова виразив цей персонаж у змісті проповідей Ієшуа.

Разом з тим очевидно, що образ Левія Матвія несе в собі велике змістовне навантаження, про що свідчить негативне ставлення до записаного ним на козячому пергаменті не тільки зі сторони Ієшуа, але й одного з головних героїв роману – Воландом.

Левій Матвій був єдиним учнем Ієшуа. Впродовж усіх мук і аж до самої смертіга – Ноцрі, Левій був єдиним свідком. Левій співпереживав муки Ієшуа. Для того, щоб розбавити свого вчителя від страждань. Він украв ніж в хлібній лавці, і хотів зарізати Ієшуа, але страта не дала цього зробити. Крім Левія Матвія, існує ще один не менш важливий образ – Іуди із Кіріафи. Його прототипом був Іуда Іскаріот. Але якщо зрівнювати канонічну релігійну літературу з” Євангеліє від Булгакова”, помітні відродження цілий ряд моментів. По біблійній традиції Іуда Іскаріот, тобто Іуда із Каріота – один із учнів Ісуса. Іуда розкаявся в зробленому – в зраді Спасителя, вернув первосвященикам 30 срібників і сказав: „Згрішив я, зрадив кров невинну”. Першосвященники, взявши гроші, подумали, що було б непристойно покласти ці гроші в церковну казну, тому що це ціна крові, тому вони купили за них землю для поховання диваків (це місце з того дня називається «акелдама», що означає „земля крові”).

„У Булгакова Іуда – стороння людина. В Євангеліє зрада Іуди призвела до того, що він показав воякам Христа. Мабуть в Єрусалимі було багато таких, хто знав Ісуса в лице.

У Булгакова Іуда – провокатор, він діє активно: ховає в себе дома свідків обвинувачення, запалює світильник і домагається від Ієшуа розмови на політичні теми. До того ж, зрадивши, він не розкаюється. Так само цинічно діють усі інші зрадники у творі Булгакова – Ніза, Алоідій Могарич, барон Май гель» [ ; 11].

В біблійній літературі говориться, що душевні муки від скоєного призвели Іуду до самогубства, ганебної смерті.

Автор, в свою чергу, створює іншу фабулу смерті Іуди: його за наказом Пілата заманюють у пастку і там вбивають.

Гетсиманський сад – місце молитви до кровавого поту і душевних страждань Господа перед його смертю, тут був Він зраджений Іудою Іскаріотом первосвященикові – у Булгакова перевтілився цей сад в місце вбивства Іуди із Кіріафа.

Мотиви зради, совісті своє образно пов’язують єршаламіївських героїв Левія Матвея, Понтія Пілата, Іуду. Булгаковський Левій Матвій, як і євангеліст Матфей, був митником (збирач податків), а до митників відносилися, як до зрадників, які працювали на римських завойовників. Під впливом Ієшуа він глибоко покаявся у попередніх гріхах і почав називати себе учнем Ієшуа, який був готовий покарати Іуду за його зраду Ієшуа Га-Ноцрі.

«Левій вдруг приблизился к столу уперся в него обеими руками и, глядя горящими глазами на прокуратора зашипел ему:

- Ты, шемон, знай, что кровь еще будет…

- Это тебе сделать не удастся, ты себя не беспокой. Иуду этой ночью уже зарезали.

Левий отпрыгнул от стола, дико озираясь, и выкрикнул:

- Кто это сделал?

- Не будь ревнив, - скалясь ответил Пилат и потер руки, - я боюсь, ччто были у него поклонники и кроме тебя.

- Кто это сделал? – шепотом повторил Левий.

Пилат ответил ему:

- Это сделал я.

Левий открыл рот, уставился на прокуратора, а тот сказал тихо:

- Это конечно, немного сделано, но все-таки это сделал я.

И прибавил:

- Ну, а теперь возьмешь что-нибудь?

Левий подумал, смягчился и наконец сказал:

К-во Просмотров: 357
Бесплатно скачать Курсовая работа: Онтологічні теми в романі М.Булгакова "Майстер і Маргарита"