Курсовая работа: Оплата праці 3

2) Метод коефіцієнту виконання норм. Використовується за умови, що члени бригади працюють у різних умовах.

Послідовність розподілу бригадного заробітку така:

а) визначають заробіток бригади у випадку стопроцентного виконання норм виробітку (З_{бр 100%} )за формулою:

З_{бр 100%} =Т_фі × С_гі , грн, (1.23)

де С_гі – годинна тарифна ставка і-го робітника, грн/год;

б) знаходять коефіцієнт виконання норм (К_вн ):

, (1.24)

в) заробітну плату і-го робітника обчислюють:

З_і = Т_фі × С_гі × К_вн (1.25)

В умовах становлення ринкових відносин на багатьох підприємствах знайшла використання безтарифна система оплати праці.

Фактична заробітна плата кожного працівника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника.

Контрактна система оплати праціґрунтується на заключенні договору між роботодавцем і виконавцем, в якому обумовлюються режим та умови праці, права й обов’язки сторін, рівень оплати праці та інше. Договір може оплачувати час знаходження виконавця на підприємстві, фірмі (погодинна оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата).

Система участі у прибутках передбачає розподіл певної частини прибутку підприємства між його працівниками. Такий розподіл може проводитись у формі грошових виплат або розповсюдження акцій між працівниками підприємства. Впровадження такої системи викликане тим, що існуючі системи оплати праці не викликають у працівників реальної зацікавленості у значних загальних результатах роботи підприємства. А справедливий і зрозумілий для всіх розподіл частини прибутку між власником підприємства, адміністрацією, спеціалістами і робітниками створює умови для хорошого психологічного клімату в колективі й процвітання підприємства.

Виплати з прибутків залежать від рівня витрат на виробництво, цін, фінансового стану підприємства. Їх розміри визначаються окремою угодою між відповідними сторонами (при укладанні тарифних угод).

Системи участі у прибутках диференціюються на систему оцінки заслуг, систему преміальних виплат, систему колективного стимулювання, систему участі у прибутках в залежності від продуктивності та інше.

Загальний фонд оплати праці підприємства складається із фондів тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і цілого ряду доплат, тому планування фонду оплати праці починають з розрахунку саме фондів тарифної оплати праці.

Фонд тарифної заробітної плати погодинників (Ф_т.пог )

з

Ф_т.пог = å Ч_і × Ф_ді × С_Іі × К_сер.і , грн. (1.26)

І=1

де Ч_і – чисельність погодинників, що працюють в і-тих умовах праці (нормальних, шкідливих, особливо шкідливих), чол;

Ф_ді – дійсний фонд часу роботи одного погодинника при і-тих умовах праці, год/рік;

С_Іі – годинна тарифна ставкапогодинника першого розряду при і-тих умовах праці, грн/год;

К_сер.і – середній тарифний коефіцієнт погодинників при і-тих умовах праці, який визначається:

, (1.27)

де Ч_j – чисельність погодинників j-го розряду, чол:

К_j – тарифний коефіцієнт j-го розряду

Фонд тарифної заробітної плати відрядників (Ф_т.відр )визначається за формулою:

Ф_т.відр = å Т_і × С_1.і × К′_сер.і , грн, (1.28)

І=1

де Т_і – сумарна трудомісткість робіт при і-тих умовах праці, н-год/рік;

С_1.і – годинна тарифна ставка відрядника першого розряду при і-тих умовах прці, грн/год;

К′_сер.і – середній тарифний коефіцієнт відрядників при і-тих умовах праці, чкий обчислюється:

К′_сер.і = (1.29)

де Т_j – трудомісткість робіт по j-му розряду, н-год.

Просумувати фонди тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і доплати по преміальних системах одержують фонд основної заробітної плати. Додавши до цього фонду інші види доплат, одержують годинний, денний, місячний і річний фонди оплати праці.