Курсовая работа: Організація юридичною службою аналізу результатів і наслідків розгляду позовів і судових справ

В основу судового рішення, прийнятого не на користь митниці, щодо оформлення транспортних засобів в якості гуманітарної допомоги Місії «Преображення» Харківської єпархії Української православної церкви Київського патріархату м. Харкова судом були покладені норми спеціального законодавства в галузі гуманітарної допомоги та інвестиційної діяльності, які не були враховані співробітниками ВМО-2 під час прийняття рішення по ВМД, тому суд дійшов висновку, що картка відмови, видана Харківською митницею з порушенням Закону України від 06.06.2005 №2739 «Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів».

Під час винесення рішення по справі за позовом ТОВ «Харків-Москва» щодо оформлення транспортних засобів в якості інвестиції до статутного фонду підприємства суд прийшов до висновку, що обов’язкової умови щодо наявності постійного місця проживання у іноземця за межами території України для визначення його в якості іноземного інвестора законодавством України не передбачено.

В рішеннях, прийнятих не на користь митниці щодо оформлення транспортних засобів фізичними особами (Целіх Н.І., Коваленко Н.В., Карнаух В.Д., Шацилло В.М.) судом не були враховані норми законодавства в галузі митної справи, якими безпосередньо керуються в своїй діяльності співробітники ВМО-5, а саме:

– під час винесення рішення по справі за позовом громадянки Коваленко Н.В., судом не враховані доводи митниці про відсутність у вищевказаної громадянки документів, які б підтверджували факт перетину митного кордону. Натомість судом встановлено факт перетину громадянкою Коваленко Н.В. митного кордону України з метою переїзду до України на постійне місце проживання, та застосовано норму п. 12 ст. 8 Закону України від 13.09.01 №2681 «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» із звільненням транспортного засобу від оподаткування. Ту ж саму норму закону було застосовано судом і під час вирішення спору за позовом громадянки Карнаух В.Д., спростувавши доводи митниці відносно того, що позивачкою не надано паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відповідним записом.

– під час винесення рішення по справі за позовом громадянина Шацилло В.М., судом не враховані вимоги п. 7.8. наказу Державної митної служби України від 17.11.05 №1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», відповідно до якого у будь-якому випадку здійснення митного оформлення транспортного засобу з наданням пільг в оподаткуванні на такий транспортний засіб накладаються відповідні обмеження, та були застосовані положення ст. 41 Конституції України.

Прикладом того може слугувати факт, що на кожній митниці існують журнали обліку претензій пред‘явлених до митниць, пред‘явлених митницею, позовів поданих митницею і таких де митниція є відповідачем, але відсутні жодні нормативні підстави для ведення таких облікових журналів, затвердження уніфікованої форми тощо. В даному випадку йдеться про відомчі управлінські акти. Регламентація такого виду звітності і контролю за діяльністю здійснюється на підставі Рекомендацій Міністерства юстиції України №2 від 15.01.1996 р. «Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, установі та організації,» але якщо навіть детально розібратися в суб‘єктах, то дана інструкція не може поширюватись на державний орган.

Наприкладі Харківської митниці такі облікові журнали були введені в діяльність Юридичного відділу внутрішнім наказом, який станом на 2002 рік втратив чинність. Також при складанні аналізів діяльності юридичної служби на практиці керуються загальними правилами з діловодства та вище зазначеною рекомендацією, також відсутні уніфіковані правила складання аналітичних довідок та аналізів претензій та позовів, в яких брала участь митна служба. На мою думку, це є прогалиною в нормативній регламентації діяльності юридичної служби.

Таким чином, фактично маємо нормативно встановлений обов‘язок, процедура реалізації якого фактично не передбачена, а здійснюється на основі практики, що склалася та оперативного впливу і керівництва з боку ДМСУ.

1.3 Організація ведення претензійно-позовної роботи на юридичною службою на прикладі Харківської митниці та інших митниць

Відповідно до Митного кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України. Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження» з метою регулювання адміністративно-процесуальних правовідносин, пов‘язаних з судовим розглядом справ, стороою в яких є Харківська митниця, а також з оскарженням судових рішень та їх виконанням розроблено Положення «Про порядок організації роботи Харківської митниці при провадженні в адміністративних, господарських і цивільних справах» затвердженого Наказом Харківської митниці №815 від 29.12.2007 р.

В даному положенні регламентовано порядок роботи в митниці при надходженні позову (скарги) до митниці, при направленні позову митницею, порядок роботи щодо оскарження судових рішень та організація роботи з виконання судових рішень. Зокрема відповідно до п. 6.1 Прикінцевих положень зазначеного положення Юридичний відділ аналізує причини й умови, що сприяли що сприяли не на користь митниці.

За результатами аналізу вносить начальнику митниці пропозиції щодо усунення у роботі митниці; необхідності внесеннязмін до нормативно-правових актів; проведення тематичного навчання особовогоскладу та інше.

Більш детально порядок аналізу претензійно-позовної роботи регламентовано Наказом Дніпропетровської митниці №498 від 24.10.2006 р. «Про затвердження Порядку ведення претензійної та позовної роботи у Дніпропетровській митниці». Відповідно до даного порядку Юридичний відділ аналізує стан претензійно-позовної роботи за рік. Структурні підрозділи надають для цього необхідну інформацію. Результати аналізу юридичним відділом викладаються письмово з цифровими данними.

Аналіз претензійно-позовної роботи проводиться у такому порядку:

1.за кожним видом претензій, позовів наводяться найчастіші випадки порушень, допущені структурними підрозділами, найхарактерніші претензії, позови на значні суми, причини та умови їх виникнення;

2. вносяться пропозиції вжити конкретних заходів та здійснити організаційні заходи для поліпшення претензійно-позовної роботи, запобігання не продуктивних витрат та збитків, відшкодування шкоди, заподіяної митниці, за рахунок винних осіб.

Результати аналізу претензійної та позовної роботи подаються керівнику митниці.

В свою чергу начальник митниці розглядає за участю керівників структурних підрозділів аналіз претензійної та позовної роботи та приймає відповідне рішення вмежах своєї кмпетенції.

Юридичний відділ для підвищення рівня правових знань періодично проводить заняття з працівниками інших структурних підрозділів митниці щодо вивчення норм чинного законодавства з питань укладення та виконання господарських договорів за результатами аналітичної роботи. [6]

Таким чином маємо доволі детальну регламентацію роботи юридичного відділу Дніпропетровської митниці.

Дещо відрізняється порядок організації аналізу претензійної та позовної роботи на Дністрянській митниці.

Відповідно до Наказу Дністрянської митниці №45 від 18.02.2006 р. «Про затвердження Положення про порядок ведення претензійної та позовної роботи у Дністрянській митниці» дещо розширена діяльність юридичного відділу. Поперше додано поквартальний аналіз, окрім річного. Також надане наступне повноваження:

Уразі потреби за погодженням з керівником митниці до аналізу претензійної та позовної роботи додається проект наказу, погоджений з відповідними структурними підрозділами. Доволі логічніше викладено положення стосовно проведення навчання стосовно вивчення законодавства з питань укладання договорів та їх виконання.

Власне моя точка зору, не доречно вказувати на вивчення господарських договорів, як то зазначено в Наказі Дніпропетровської митниці №498 від 24.10.2006 р. «Про затвердження Порядку ведення претензійної та позовної роботи у Дніпропетровській митниці», оскільки це фактично або визнання відсутності цивільно-правових договорів в діяльності митниці, або непотрібності їх вивчення. В будь-якому випадку дане звуження договірної роботи є недоречним. [7]

Таким чином, можна зробити висновок, доволі різний рівень регламентації даного питання на регіональному, місцевому рівні. Що на мою думку в державній службі з чітким ієрархічним розподілом не припустимо, оскільки ефективність діяльності таких підрозділі вимірюється за одними критеріями, а відсутність централізації стосовно даного питання, на мою думку є нічим іншим, як прогалиною в діяльності центрального апарату.

2. Аналіз претензійно-позовної роботи митних органів на прикладі Харківської митниці

2.1 Загальний порядок здійснення розрахунків рейтингу показників з питань претензійно-позовної роботи юридичних служб митних органів України

Даний порядок регламентовано Наказом ДМСУ №50 від 26.01.08 р. «Про затвердження Порядку розрахунку рейтенгу показників роботи юридичних служб митних органів України.»

Оцінювання показника роботи юридичних служб митних органів України здійснюється Юридичним департаментом на підставі статистичної інформації, яку надають митні органи України згідно з Табелем форм статистичної звітності Держмитслужби України, затвердженим наказом Держмитслужби України від 17.01.05 №21.