Курсовая работа: Організація процесу творчого розвитку дитини

Складання багатьох схем дозволяють укласти, що творчий акт і звичайне вирішення проблем мають однакову психологічну структуру, яка виражається у вигляді етапів, що включають ланцюг розумових завдань.

Процес творчої діяльності можна розбити на етап знаходження принципу рішення і етап застосування рішення.

Причому вважається, що найбільш вираженим предметом психологічного дослідження є події першого етапу. Детальніше можна виділити наступні етапи творчої діяльності:

1. Накопичення знань і навиків, необхідних для чіткого викладу і формування завдання, виникнення проблеми (постановка завдань).

2. Зосередження зусилля і пошуки додаткової інформації, підготовка до рішення завдання.

3. Відхід від проблеми, перемикання на інші заняття (період інкубації).

4. Осяяння або инсайт (геніальна ідея і проста здогадка скромних масштабів - тобто логічний розрив, стрибок в мисленні, отримання результату, не витікаючого однозначно з посилок)

5. Перевірка і доопрацювання задуму, його втілення.

Можна виділити також і основні ланки творчого процесу:

· ланка зіткнення з новим;

· ланка творчої невизначеності;

· ланка прихованої роботи;

· ланка еврика;

· ланка розвитку рішення;

· ланка критики;

· ланка підтвердження і втілення.

Представлені етапи можна назвати і по-іншому, та і само число етапів можна збільшити або зменшити, але в принципі творчий процес характеризується саме такою структурою.

Творчості мають бути властиві адекватність, тобто рішення має бути дійсне рішенням, новизна і оригінальність, доработанность.

За рішення вважається не просто хороша ідея, а неодмінно здійснена ідея, витонченість і простата.

Творчість — несуцільний і безперервний рух. У нім чергуються підйоми, застої, спади. Вищою точкою творчості, його кульмінацією є натхнення, для якого характерний особливий емоційний підйом, ясність і виразність думки, відсутність суб'єктивного переживання, напруга. П.І.Чайковський писав про свій творчий стан: «...в інший раз є абсолютно нова самостійна музична думка. Звідки це є — непроникна таємниця. Сьогодні, наприклад, з ранку я був охоплений тим незрозумілим вогнем натхнення, завдяки якому я знаю заздалегідь, що все написане мною сьогодні матиме властивість западати в серце і залишати в нім враження, що невідомо звідки береться».

У різних людей стан натхнення має різну тривалість, частоту настання. З'ясовано, що продуктивність творчої уяви залежить головним чином від вольових зусиль і є результатом постійної напруженої роботи. По словах І.Е.Репіна, натхнення — це нагорода за каторжну працю.

Творчі рішення міняють істотні методи, рідше за традицію, ще рідше основні принципи і зовсім рідко - погляд людей на світ.

Аналіз проблеми розвитку творчої активності багато в чому зумовлюватиметься тим змістом, який ми вкладатимемо в це поняття. Дуже часто в буденній свідомості творча активність ототожнюються із здібностями до різних видів художньої діяльності, з умінням красиво малювати, складати вірші, писати музику і тому подібне Що таке творча активність насправді?

Очевидно, що розглядуване нами поняття тісним чином пов'язане з поняттям "творчість", "творча діяльність". Під творчою діяльністю ми розуміємо таку діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове, – будь це предмет зовнішнього світу або побудова мислення, що приводить до нових знань про світ, або відчуття, що відображає нове відношення до дійсності.

Якщо уважно розгледіти поведінку людини, його діяльність в будь-якій області, то можна виділити два основні види вчинків. Одні дії людини можна назвати відтворюючими або репродуктивними. Такий вид діяльності тісно пов'язаний з нашою пам'яттю і його суть полягає в тому, що людина відтворює або повторює вже раніше створені і вироблені прийоми поведінки і дії.

Окрім репродуктивної діяльності в поведінці людини присутня творча діяльність, результатом якої є не відтворення вражень, що були в його досвіді, або дій, а створення нових образів або дій. У основі цього виду діяльності лежать творчі здібності.

Творча активність тісним чином пов'язана з творчими здібностями.

Творчі здібності є сплавом багатьох якостей. І питання про компоненти творчого потенціалу людини залишається до цих пір відкритим, хоча зараз існує декілька гіпотез, що стосуються цієї проблеми. Багато психологів зв'язують здатності до творчої діяльності, перш за все з особливостями мислення. Зокрема, відомий американський психолог Гилфорд, що займався проблемами людського інтелекту встановив, що творчим особам властиве так зване дивергентне мислення /6, 436/. Люди, що володіють таким типом мислення, при вирішенні якої-небудь проблеми не концентрують всі свої зусилля на знаходження єдино правильного рішення, а зачинають шукати рішення по всіх можливих напрямах з тим, щоб розгледіти якомога більше варіантів. Такі люди схильні утворювати нові комбінації з елементів, які більшість людей знають і використовують тільки певним чином, або формувати зв'язки між двома елементами, що не мають на перший погляд нічого спільного. Дивергентний спосіб мислення лежить в основі творчого мислення, яке характеризується наступними основними особливостями:

1. Прудкість - здатність висловлювати максимальну кількість ідей (в даному випадку важлива не їх якість, а їх кількість).