· характерний танець, в рухах якого змальовується даний персонаж;

· дитячий бальний танець.

2. танці-імпровізації на основі розучених рухів. Вони використовуються з метою розвитку дитячої творчості.

До них відносяться:

· танець типа «дзеркало»;

· танець, де діти складають рухи на першу частку, а для другої частки руху показує педагог;

· танець, де діти складають рухи для обох часток.

Від танців – імпровізацій, в яких педагог навчає дітей продуктивної творчої діяльності, слід відрізняти вільний танець, де за завданням педагога - відобразити в рухах характер музики – діти займаються виконавською танцювальною діяльністю на основі раніше розучених і улюблених рухів.

Вправи – багатократне виконання одного і того ж руху в цілях навчання.

Призначення вправ різне:

· вправи, використовувані в цілях вдосконалення основних рухів (ходьба, біг, підскоки, стрибки);

· підготовчі вправи, в ході яких розучуються рухи до ігор і танців (змінний крок, кружляння, крок на всю ступню, передача прапорця по кругу і так далі);

· образні вправи, що уточнюють різні ігрові образи, рухи персонажів сюжетних ігор (хода ведмедя, стрибки зайця, біг коня); образні вправи дають дітям можливість оволодіти рухами для виконання індивідуальних ролей;

· вправи як певні закінчені композиції.

У вправах ставляться завдання чіткого виконання музичних і рухових завдань, певною мірою виробляється техніка рухів. Ігри, танці і вправи тісно взаємозв'язані між собою і направлені на здійснення спільного завдання – розвиток музичного сприйняття і ритмічності рухів.

5. Значення муз?