Курсовая работа: Організаційно-економічні засади ефективності виробництва озимої пшениці
Якби нашим селянам хоча б удвічі вдалось поліпшити ресурсну базу, говорить президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, вони могли б подвоїти виробництво зерна, адже в Україні чудові погодні умови і земля. В перспективі наша держава матиме величезний експортний потенціал. Валове виробництво зерна оцінюється в 20 млрд. дол. Фахівці кажуть, що реально збільшити його в два-три рази і експортувати збіжжя на 30–40 млрд.. дол. Це сприятиме створенню додаткових робочих місць, підвищенню заробітків і споживчого попиту. Якщо наша країна матиме таку потужну «зброю» як експорт продовольчого зерна у 40 млрд. дол., то зможе ефективно впливати на світову політику. За такого сценарію членство у СОТ даватиме Україні великі переваги. [20].
Таким чином, продовольчий, і перш за все зерновий потенціал України, який за оцінками окремих експертів дозволяє прогодувати до 300 млн.. чол., реалізований лише на 25–30 відсотків. Ця проблема навіть стала темою спеціального обговорення на конференції в Лондоні під егідою Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО) та Європейського банку реконструкції і розвитку, де мова йшла про перспективи розвитку сільського господарства у пострадянських державах. Учасники наради, стурбовані безпрецедентним зростанням цін на продовольство, пропонували зупинити цю тенденцію шляхом реалізації невикористаного потенціалу сільськогосподарського сектору країн Східної Європи та СНД. Отже, іноземні інвестори розглядають цей регіон, до якого належать Росія, Казахстан та Україна, як потенційно важливий світовий центр сільськогосподарського виробництва.
Як відомо, впродовж останніх трьох років ціни на зерно суттєво зростали, зокрема на пшеницю на 152%. Динаміка росту цін на пшеницю зараз підтримується й значним попитом на неї з боку найбільших країн-імпортерів зернових. За 2007 р. світові ціни на пшеницю збільшилися на 50%.Експерти Світового банку прогнозують, що зростання цін на сільськогосподарську продукцію не припинятиметься як мінімум до 2015 року. Цьогоріч пшениця може подорожчати на 103–127%. [12].
Наказом Міністерства аграрної політики України від 30 травня 2007 року №371 «Про внесення змін до наказу Мінагрополітики України від 28 квітня 2007 року №301» затверджені мінімальні та максимальні закупівельні ціни на об’єкти державного цінового регулювання та розміри бюджетних позик, що надаються під заставу цих об’єктів у 2007–2008 маркетинговому періоді. [21]. В таблиці 1.1 показані закупівельні ціни на озиму пшеницю.
Таблиця 1.1. Закупівельні ціни на озиму пшеницю
Об’єкт державного цінового регулювання | Мінімальна закупівельна ціна (з урахуванням податку на додану вартість) | Максимальна закупівельна ціна (з урахуванням податку на додану вартість) | Розмір бюджетної позики |
пшениця тверда: | у грн. за 1 тонну | у грн. за 1 тонну | у грн. за 1 тонну |
1 класу | 1090 | 1185 | 872 |
2 класу | 1030 | 1120 | 824 |
3 класу | 950 | 1033 | 760 |
4 класу | 860 | 935 | 688 |
5 класу | 780 | 848 | 624 |
Аналітики ООН зазначають, що такого вселенського подорожчання продукції не було у світі з 1960 р.
Необхідність комплексного удосконалення функціонування ринку зерна, створення умов для реалізації експортного потенціалу галузі ґрунтуються на основних державних пріоритетах аграрної політики, визначених Законом України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року», відповідає законодавчо визначеним стратегічним цілям аграрної політики, зокрема в частині гарантування продовольчої безпеки держави та перетворення аграрного сектору на високоефективний, конкурентоспроможний на внутрішньому та зовнішньому ринках сектор економіки держави.
2. Економічна характеристика ТОВ «Велетень»
2.1 Природно-кліматична характеристика умов розміщення господарства
ТОВ «Велетень» розташоване в південно-східній частині Глухівського району Сумської області. Товариство з обмеженою відповідальністю «Велетень» створене в 2000 році в результаті реформування колективного сільськогосподарського підприємства «Велетень». Товариство є правонаступником колишнього КСП і являється юридичною особою. Має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банку, печатку зі своєю назвою.
Дев’ять років господарство очолює директор Вайло Надія Олексіївна. Під її керівництвом господарство нарощує виробничі показники, стає економічно сильнішим. У господарстві повністю збережено цілісність майнового і земельного комплексу.
Свою господарську діяльність господарство здійснює на території чотирьох сіл (Привілля, Годунівка, Хотминівка, Сліпород), які розташовані біля м. Глухова, та в м. Глухові. Центральний офіс знаходиться в центрі м. Глухова. ТОВ» Велетень» має вихід на автошлях Київ-Москва, який проходить через територію господарства. Найближча залізнична станція розташована на відстані 10 км від підприємства.
ТОВ «Велетень» має три тракторні бригади. Розміщення тракторних бригад відповідає природним умовам господарства.
Сільськогосподарське підприємство знаходиться в північній частині Лівобережного українського лісостепу, що в цілому характеризується помірним кліматом: літо тепле з значною кількістю опадів, зима не дуже холодна, з відлигами. Сума активних температур досягає 2500°C, період інтенсивної вегетації рослин (травень – серпень) – 90-130 днів.
Середня температура впродовж року становить 8ºС. Мінімальна температура була зафіксована – 36ºС – у січні, а максимальна +38ºС – в серпні. Тривалість без морозного періоду становить 155 днів. Середньорічна кількість опадів коливається від 500 до 510 мм, максимум їх приходиться на літні місяці.
Ґрунтотворний процес пов'язаний з особливостями географічного положення, а саме: м'який і вологий клімат, легкі материнські породи і бідність їх основами, близькість до поверхні ґрунтових вод. Різні прояви цих процесів зумовили формування різноманітного ґрунтового покриву. Орні землі в представлені здебільшого дерново-підзолистими ґрунтами різного гранулометричного складу – піщаними, зв'язно-піщаними, супіщаними, суглинковими тощо. Зустрічаються також ґрунти, що утворилися на вапняках, ясно-сірі та сірі лісові. Як правило, ґрунтові відміни ?