Курсовая работа: Особливості технології виробництва цукру-піску в промислових умовах
В той момент ціна цукру на споживчому ринку вже досягала максимальної величини, виникав ажіотажний попит, ліквідовувати який вдавалося тільки у вересні з початком виробництва бурякового цукру, коли цукро- і сільгоспвиробникам, з метою погашення кредитів і інших боргових зобов'язань, доводилося масово продавати цукор.
У 1998-1999 роках цей процес був практично стихійним, але така практика продовжувалася і в 2000-2001 році, коли щорічно за пільговими митами ввозилося 260 тис. тонн цукру-сирцю.
У 2002-2003 роках, з утворенням крупних компаній - регіональних монополістів по виробництву цукру і трейдерів цукру-сирцю, які пішли по шляху скупки цукрових заводів по окремих регіонах, ця схема програвалася вже за сценарієм: скорочення продажу цукру на початку весни, що провокувало ситуацію з підвищенням його ціни у зв'язку з різко зростаючим попитом, подальше “викидання” на ринок цукру після підвищених цін, створення населенням запасів “про всяк випадок” і т.д.
Тобто, 2003 (частково і 2002 рік) вже характеризуються значно збільшеним впливом на формування ринкових цін на цукор з боку крупних цукрових компаній.
Ситуація з ввезенням цукру-сирцю в 2003 році з проведенням аукціонів в липні-серпні (ввезення цукру-сирцю обмежувалося по термінах: кінцевий термін ввезення квоти на 200 тис. тон – 15 вересня 2003 р., а квоти на 360 тон – 1 вересня) прочинила ще одну особливість реалізації цукру, виробленого з сирцю.
Компанії, практично одні і ті ж, весною ввозили цукор-сирець під митний контроль, як давальницьку сировину, переробляли його і реалізовували цукор за максимальними цінами, а потім, після отримання квот (ліцензій) проводили повторне його розтможування вже за іншим кодом.
Митні органи цнотливо прикривали очі на цю невідповідність, Легалізація і збут сирцевого цукру перед початком сезону виробництва бурякового цукру, тобто в період найбільших попиту і ціни, дозволяв таким компаніям і трейдерам, що в основному володіють власними цукровими заводами, тримати під контролем ціни на цукор, а в період вересня-січня - викачувати ринок, скуповувати цукор за низькими цінами, одержуючи при цьому хороший прибуток від подальшого його продажу, а потім героїчно боротися із створеними труднощами, повторюючи з року в рік той же сценарій.
Не був виключенням і 2004 рік, але зменшення квоти на пільгове ввезення очеретяного цукру-сирцю до 125 тис. тон дещо понизив його вплив на падіння цін в період виробництва.
Крім того, минулого року спостерігалося значне скорочення імпорту цукру-сирцю до України по давальницьких схемах. Причинами цього явища стали – збільшення вітчизняного виробництва бурякового цукру, зміни в українському законодавстві про проведення давальницьких операцій з цукром, збільшення виробництва цукру в країнах, традиційних імпортерах давальницького цукру з України.
Давальницький імпорт цукру-сирцю за січень-листопад 2004 року склав 25,7 тис. тон проти 204,1 тис. тон за аналогічний період 2003 року.
Все це, в сукупності із зростанням цін на ПММ і інфляційними процесами, привело до підйому ціни на цукор в період виробничого сезону 2004 роки коли середній рівень оптових цін склав 2250–2350 грн./т проти 2050–2200 грн./т у 2003 році.
З приходом теплої погоди, коли активізувалося виробництво охолоджувальних напоїв і мороженого, відбулося істотне підвищення цін, пік якого припав на літні місяці – період консервації ягід і фруктів. Це пов'язано з тим, що компанії-цукровиробники, які переробляють також і сирець, у відсутності його пільгового ввезення вирішили компенсувати втрачений прибуток за рахунок напруження цін у весняно-літній період. Крім того, напруження цін виявилося тим механізмом тиску на Уряд України, який привів до ухвалення рішення про ввезення цукру-сирцю по досить дивних, з позицій Закону, схемах.
Тільки економічні інтервенційні заходи з боку Держави могли стабілізувати ціни на ринку цукру. В першу чергу – це реалізація цукру з Держрезерву в літні місяці в об'ємі до 100 тис. тон за цінами, значно нижче ринкових.
Але, Держрезерв, як будь-яка госпрозрахункова організація, захоче, якщо не одержати прибуток від заміни резерву цукру, то, хоча б, провести його без збитку.
Крім того, продаж цукру трейдерам, а не прямим споживачам, тільки дасть першим можливість заробити на різниці цін.
Виходом з ситуації, що склалася, могло бути зменшення ажіотажного попиту у весняно-літній період шляхом цільового продажу цукру з Держрезерву безпосередньо промисловим споживачам. Але урядовці не змогли, або не захотіли збивати ціни на цукор таким шляхом.
Досить примітний і той факт, що займатися стабілізацією ринку цукру Кабмін доручив НАК «Нафтогаз України», а не МІНАП або Держрезерву. Та і час для ввезення до України очеретяного цукру-сирцю вибраний дуже «вдало» – перед самим початкам сезону цукроваріння, що приведе до різкого падіння цін на цукор, і як наслідок, дасть можливість крупним трейдерам скуповувати його за собівартістю, а наступного року прокрутити цю схему ще раз.
Розділ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Технологія виробництва цукру піску на ЗАТ «Андрушківський цукровий завод» проаналізована і описана на основі технологічних інструкцій виробничих цехів та експлуатаційних інструкцій обладнання.
|
Цукор-пісок повинен вироблятися згідно з вимогами ДСТУ 2316-93 (ГОСТ 21-94)за технологічною інструкцією, з додержуванням санітарних норм і правил, затверджених в установленому порядку.
Цукор-пісок виробляється з розмірами кристалів від 0,2 до 2,5 мм. Допускаються відхилення від нижньої і верхньої межі зазначених розмірів до 5 % від маси кристалів цукру-піску.
За органолептичними показниками цукор-пісок повинен відповідати вимогам, що вказані в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Органолептичні показники цукру
| Показник | Характеристика для цукру-піску | Характеристика для цукру-піску для промислової переробки | Метод випробування |
| Смак і запах | Солодкий, без сторонніх присмаку і запаху, як в сухому цукрі, так і в його водному розчині | Солодкий, без сторонніх присмаку і запаху, як в сухому цукрі, так і в його водному розчині | За ГОСТ 12576 |
| Сипучість | Сипучий | Сипучий, допускаються грудки, що розпадаються при легкому надавлюванi | Те саме |
| Колір | Білий | Білі з жовтуватим відтінком | Те саме |
| Чистота розчину | Розчин цукру повинен бути прозорим або таким, що має слабу опалесенцію, без нерозчинного осаду, механічних або інших сторонніх домішок | Розчин цукру повинен бути прозорим або таким, що має слабу опалесенцію, без нерозчинного осаду, механічних або інших сторонніх домішок | Те саме |
За фізико-хімічними показниками цукор-пісок повинен відповідати вимогам, що вказані в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Фізико-хімічні показники цукру
| Показник | Норма для цукру-піску | Норма для цукру-піску для промислової переробки | Метод випробування |
| Масова частка цукрози (в перерахунку на суху речовину), %, не менше | 99,75 | 99,55 | За ГОСТ 12571 |
| Масова частка редукуючих речовин (в перерахунку на суху речовину), %, не більше | 0,050 | 0,065 | За ГОСТ 12575 |
| Масова частка золи (в перерахунку на суху речовину), %, не більше | 0,04 | 0,05 | За ГОСТ 12574 |
| Кольоровість, не більше: умовних одиниць | 0,8 | 1,5 | За ДСТУ 2075 |
| одиниць оптичної густини (одиниць ІСUМSА) | 104 | 195 | Те саме |
| Масова частка вологи, %, не більше | 0.14 | 0,15 | За ГОСТ 12570 |
| Масова частка феродомішок, %, не більше | 0,0003 | 0,0003 | За ГОСТ 12573 |
За мікробіологічними показниками цукор-пісок для виробництва молочних консервів, продуктів дитячого харчування і біофармацевтичної промисловості повинен відповідати вимогам, що вказані в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 – Мікробіологічні показники цукру
| Показник | Норма | Метод випробування |
| Кількість мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів, КСО в 1 г, не більше | 1,0 х 103 | За ГОСТ 26968 |
| Плісняві гриби, КСО в 1 г, не більше | 1,0 х 10 | Те саме |
| Дріжджі, КСО в 1 г, не більше | 1,0 х 10 | Те саме |
| Бактерії групи кишкових паличок (коліформи), в 1 г | Не допускаються | СанПиН 42-123-4940 |
| Патогенні мікроорганізми, в тому числі бактерії роду | Не допускаються | Те саме |
| Сальмонелла, в 25 г | Те саме | Те саме |