Міністерство освіти та науки України

Дніпродзержинський державний технічний університет

Кафедра перекладу

Курсова робота

Особливості трактування міфологічних образів у трагедіях Расіна (на матеріалі трагедії “Андромаха”)

Виконала: студентка 1 курсу групи УРП-04-1д Литвин Ю.П.

Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент Богиня Н.В.

Дніпродзержинськ

2005

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ І

1. Особливості творчості Ж. Расіна

1.1 Початок творчого шляху………………………………………………..……6

1.2 Естетичні погляди Расіна…………………………………………….. 7

1.3 Відмінності між трагедіями Расіна і Корнеля…………………….….8

1.4 Вплив античності на творчість драматурга:

1.4.1 Трагедія Еврипіда “Іполит”………………………………….….10

1.4.2 Трагедія Расіна “Федра”………………………………………...10

1.4.3 Ідейна сутність і філософська поетизація в трагедіях “Федра” та “Іполит”…………………………………….………………………………….12

1.4.4 Міфологічна традиція в трагедіях Расіна та Еврипіда………..13

Розділ ІІ

2. Художні особливості трагедії “Андромаха”

2.1 Образ Андромахи в грецькій міфології…………………..………………..14

2.2 Сюжет трагедії Расіна……………………………………………..………...15

2.3 Головні герої твору:

2.3.1 Андромаха……………………………………………………….17

2.3.2 Пірр………………………………………………………………18

2.3.3 Герміона………………………………………………………….19

2.3.4 Орест……………………………………………………………...20

2.4 Поєднання елементів життєвої правди і міфів в трагедіях Расіна…………………………………………………………………………..…21

Висновки……………………………………………………………………...….23

Список використаної літератури………………………………………………..25

Вступ

Із стильових напрямків, що панували в західноєвропейській літературі ХVІІ сторіччя, у Франції, як у жодній іншій країні, восторжествував класицизм. Франція дала класичні зразки літератури цього напрямку. Класицизм досяг своєї вищої досконалості. Тут кристалізувалася і його теорія. Французькі класицисти зуміли поєднати досвід античної літератури з національними традиціями свого народу, що не вдавалося зробити класицистам інших країн. Своєрідні художні прикмети трагедії французького класицизму, і преш за все її яскраво виражений психологічний ухил, знайшли в драматургії Жана Расіна своє послідовне втілення. Драматург порушує у своїх творах найважливіші актуальні проблеми ХVІІ ст. Він ставить питання моральності людей, тих духовних цінностей, які мають значення і сьогодні. Витончений поет звертався до долі слабких особистостей, які не завжди могли подолати власні пристрасті і гинули. У змалюванні картин цієї боротьби в ім'я обов'язку, честі, високих моральних принципів – велика виховна сила.

1) Актуальність дослідження

Намагаючись розібратися у всіх суперечливих думках і оцінках і тим самим піти далі в розумінні поетичної сутності творчої спадщини Расіна, доцільно в пошуках дороговказівної нитки звернутися до суджень, залишеним нам чудовими діячами літератури.

Пушкін поступово прийшов до висновку про величезний суспільний зміст, об'єктивно укладеному в трагедіях Расіна, незважаючи на те, що охоплення дійсності в них багато в чому обмежене. Задумуючись над тим, “що розвивається в трагедії, яка її ціль”, Пушкін відповідав: “Людина і народ. Доля людська, доля народна”, - і продовжуючи свою думку, заявляв: “От чому Расін великий, незважаючи на вузьку форму своєї трагедії” [15; 52].

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--