Курсовая работа: Оцінка кредитоспроможності позичальника як засіб зниження кредитного ризику комерційного банку
Виконала:
Студентка групи ЕФ-08-2
Лобко Л.В.
Перевірила:
Кухарєва О.А.
м. Дніпропетровськ
2010
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. Сутність та економічний зміст кредитних ризиків у взаємодії з кредитоспроможністю позичальника
1.1 Зміст кредитних ризиків та причини їх виникнення
1.2 Оцінка кредитних ризиків і показники, що їх визначають
1.3 Визначення кредитоспроможності та показники, що її характеризують
Розділ 2. Методика оцінки кредитоспроможності позичальника
2.1 Класифікація методів оцінки кредитоспроможності
2.2 Оцінка кредитоспроможності юридичної особи на прикладі ВАТ «Західенерго»
Розділ 3. Шляхи зниження кредитного ризику на основі удосконалення методики оцінки кредитоспроможності
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Мета: Визначення шляхів зниження кредитного ризику на основі удосконалення методики оцінки кредитоспроможності
Завдання: Аналіз фінансового стану позичальника як основна складова оцінки кредитоспроможності позичальника, оцінка кредитоспроможності позичальника та страхові резерви під кредитні операції.
Усі існуючі види бізнесу заробляють гроші з певною часткою ризику. У цьому плані банки нічим не відрізняються від них, однак, успіх досягається тільки тоді, коли ризики, що банки беруть на себе є передбаченими і знаходяться у визначених рамках. В умовах переходу до ринкової економіки в банківській сфері зростає значення правильної оцінки ризику, що приймає на себе банк при здійсненні різних операцій.
Кредитна діяльність банку є одним з основних критеріїв, що відрізняє його від небанківських установ. Операції по кредитуванню - це сама дохідна стаття банківського бізнесу. За рахунок цього джерела формується основна частина чистого прибутку, що відчисляється в резервні фонди і, що йде на виплату дивідендів акціонерам банку. Одночасно неповернення кредитів, особливо великих, може привести банк до банкрутства, а в силу його положення в економіці, до цілого ряду банкрутств зв'язаних з ним підприємств, банків і приватних осіб. Тому кредитні ризики - основна проблема банку, а керування ними є необхідною частиною стратегії і тактики виживання і розвитку будь-якого комерційного банку.
У роботі визначена сутність кредитного ризику, причини його виникнення, розглянуті проблеми банківської системи, пов’язані з ризиком недоотримання певної вигоди від кредитної діяльності, проаналізовані позитивні моменти та недоліки системи оцінки кредитоспроможності позичальника та запропоновано шляхи збільшення ефективності процесу розрахунку кредитоспроможності позичальника.
Розділ 1
Сутність та економічний зміст кредитних ризиків у взаємодії з кредитоспроможністю позичальника
1.1 Зміст кредитних ризиків та причини їх виникнення
Поняття ризику є досить багатогранним. Ризик в ділових операціях – це економічна категорія , що відбиває ступінь невдачі в досягненні поставлених цілей з урахуванням впливу контрольованих і неконтрольованих чинників. Ризик може бути виражений у відносному значені безпосередньо як ймовірність настання події і у абсолютному виражені – сума можливих втрат у грошовому виражені.
Проблеми ризику мають розглядатися й ураховуватися як при розробленні стратегії , так і в процесі виконання оперативних завдань. У кожній ситуації , що пов’язана з ризиком, постає питання : що означає доцільний ризик , де межа , що відокремлює доцільний ризик від нерозумного.[3]
Під кредитним ризиком звичайно розуміють ризик невиконання позичальником початкових умов кредитної угоди, тобто неповернення (повністю або частково) основної суми боргу і процентів по ньому у встановленні договором строки.[2]
До визначення кредитного ризику можна підійти з різних сторін. По-перше, його можна визначити як ймовірність отримання банком збитків від невиконання позичальником конкретної кредитної угоди.
По-друге, кредитним ризиком можна назвати максимальну суму збитків та недоотриманих доходів , які виникають в результаті неповернення позичальником повністю або частково основної суми боргу та /або відсотків.[11]
Ціль діяльності банку зводиться до отримання максимального прибутку при мінімально можливому ризику. В залежності від стратегічних цілей діяльності банку, він постійно здійснює збалансування відношення ризик-доходність з перевагою одного із критеріїв. При цьому банк може опинитись в одній із трьох “зон”:
Зона недостатньої дохідності – банк відмовляється від надання ризикових кредитів, але при цьому не забезпечує мінімального доходу.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--