Курсовая работа: Перганатометричне визначення заліза в магнітному залізняку

1.2.Загальна характеристика методу перманганатометрії…………… ….7

1.3.Методи визначення заліза в магнітному залізняку………… …………8

1.3.1. Визначення заліза дихроматним методом……………………....8

2. ПЕРЕЛІК НЕОБХІДНИХ ДЛЯ АНАЛІЗУ ОБЛАДНАННЯ, ПОСУДУ, РЕАКТИВІВ І РОЗЧИНІВ …………………………………………….………10

2.1. Посуд…………………………………………… …………………………10

2.2. Реактиви і розчини…………………………………………… . ………… 10

2.3. Обладнання………………………………………………………… ..…… .11

3. МЕТОДИКА ПЕРМАНГАНОМЕТРИЧНОГОВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛІЗА У МАГНІТНОМУ ЗАЛІЗНЯКУ …………………………………………… ..11

3.1. Приготування та зберігання розчину перманганату………………… . 11

3.2. Встановлення титру робочого розчину перманганату…………… ….. 12

3.3. Перманганатометричне визначення заліза……………………………..14

3.3.1. Схема методу………………………………………………………15

3.3.2. Розкладання проби та видалення сторонніх елементів……… 17

3.3.3. Хід аналізу……………………………………………………… …18

3.4. Розрахункова частина…………………………………………………....19

ВИСНОВКИ ..........................................................................................................21

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА ................................................................................22

ВСТУП

Класифікацію і промислову оцінку руд проводять за вмістом заліза в рудах. Залізо буває у вигляді двовалентного і тривалентного. У лабораторіях при хімічному аналізі руди визначають роз­чинне залізо і залізо загальне. Під розчинним залізом розуміють ту кількість його, яка безпосередньо розкладається соляною кис­лотою. Під загальним залізом розуміють усе залізо, що місти­ться в даній пробі. У більшості залізних руд вміст загального заліза практично дорівнює вмісту розчинного, хоч у деяких маг­нетитових рудах різниця між загальним і розчинним залізом досягає 5% і більше. Отже, при визначенні загального вмісту заліза треба намагатись повністю розкласти нерозчинний лишок, щоб залізо все перейшло в розчин.

Існують різні способи визначення заліза. Ваговим методом тепер користуються дуже рідко, оскільки він забирає багато часу при майже однаковій точності з об'ємними методами.

Об'ємні методи визначення заліза, якими користуються в ла­бораторній практиці, ґрунтуються на кількісному відновленні всього заліза в даній пробі до двовалентного або на окисненні всього заліза до тривалентного.

Практично в заводських лабораторіях використовують мето­ди, які ґрунтуються на титруванні окиснювачами — дихроматом калію або перманганатом калію. В даній курсовій роботі розроблюється перманганатометричний метод відкриття заліза. Даний метод розроблюється на основі літературних даних та базується на окисно-відновної реакції. Окиснення може проводитися як в кислому, так і в лужному (чи нейтральному) середовищах.

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Магнітний залізняк.

Залізними рудами називають такі мінеральні речовини, в яких міститься залізо в кількості, вигідній для виплавки з них металу безпосередньо чи з попередньою їх обробкою (збагачен­ня тощо).

Руди заліза в Україні — це здебільшого породи, які містять безводні окисли заліза, наприклад: магнетит Fе₃ О₄ , гематит Fе₂ О₃ .

Є також водні окисли заліза, такі, як гетит Fе₂ О₃ *Н₂ О, лимоніт [Fе₂ О₃ *3Н₂ О]*хН₂ О. Зустрічаються також карбонати за­ліза, наприклад сидерит FеСО₃ .

Магнетит, або магнітний залізняк, Fе₃ О₄ , або Fе₂ О₃ * FеО, має магнітні властивості, він притягує залізо. Магнетит забарвлений в чорний колір і містить велику кількість заліза (часом навіть понад 72%). Густина магнетиту 4,9—5,2, твердість 5—6.

У природі магнітний залізняк часто зустрічається із значни­ми домішками титану. Такий залізняк називають титаномагне­титом. Гематит, або червоний залізняк, Fе₂ О₃ магнітних власти­востей не має. Його забарвлення — від червоно-бурого до чор­ного. Густина 5—5.3, твердість 5—6. Цей залізняк містить до 70% заліза.

Бурий залізняк 2Fе₂ О₃ *3Н₂ О залежно від умов залягання має забарвлення від жовтого до чорного. Густина його 3—4.4. У такому залізняку вміст заліза доходить до 55%. У бурому залізняку міститься хімічно зв'язана вода (до 12—14%).

Сидерит, або залізний шпат, FеСО₃ має колір від світло-жовтого до чорного залежно від умов його утворення. Густина до 3.9, твердість до 4. Вміст заліза до 48%.