Курсовая работа: Проект удосконалення нерентабельного підприємства
Рисунок 1 – схема виробництва на підприємстві
Розглядаючи діяльність ми бачимо, що проблеми починаються з сировини, тому що зберігати сировину дорого, вона не завжди буває якісною і дорого коштує. До того ж постачальники сировини знаходяться не близько, через це додатково витрачаються кошти на транспорт.
По-друге, обладнання застаріле, часто виходить з ладу і потребує застосування великої кількості людської праці. Тому потрібна модернізація підприємства. Модернізація, а саме заміна старого обладнання новим, допоможе вирішити більшість проблем. Зараз новітні технології можуть запропонувати нам нові верстати та системи обслуговування цих верстатів. Завдяки сучасним розробкам нових приладів, що ми маємо на цей час, ми можемо оптимізувати виробництво за допомогою автоматизації та використання обчислювальної техніки та програмного забезпечення. Ще одним плюсом модернізації стане вирішення проблеми якості. Сучасна технологія виробництва дозволить підвищити якість до світових стандартів. Також можна використовувати нову сировину та інші матеріали, що забезпечують виробництво.
Зберігання готової продукції є найдорожчим, тому що склад дорого коштує, часто переповнюється. Продаж продукту підприємства залежить часу: у будні дні він продається набагато гірше, ніж у свята, тому залежується на складі, а термін придатності до вживання обмежений, що призводить до втрат.
Характеристики підприємства, що ми вивчаємо, є наступними:
1) інтенсивність потоку заготівок за годину (λ=130 заг /год );
2)середній час обробки однієї заготівки на верстаті (tср =0,13 год);
3 )прибуток від обробки однієї заготовки (d=8 грн) ;
4) витрати на обслуговування одного верстата за годину (Vв =6 грн /год );
5) витрати на обслуговування одного накопичувача за годину (Vн =3 грн /год );
6) стандартна ємність накопичувача (L=20).
Це нам потрібно, щоб з’ясувати кількість верстатів і накопичувачів, які необхідні для оптимальної роботи модернізованого підприємства, причому випадок виходу каналу із ладу розглядати не будемо. Система є найпростішою багатоканальною з обмеженою чергою.
1.2 Огляд існуючих рішень
Найголовніша ціль нашого підприємства - отримання найбільшого прибутку, забезпечення найкращої роботи ГВС, тобто забезпечення ринку збуту для продукції підприємства та отримання найбільшого прибутку через впровадження новітніх технологій та вивчення нових галузей знань. Для цього ми повинні, по-перше, провести модернізацію підприємства. Для проведення модернізації потрібно залучити інвесторів, це дуже прибуткова сфера бізнесу, особливо під час свят, коли продаж вина максимальний. Але потрібно раціонально використовувати грошові надходження і прибутки.
Також ми можемо відправити робітників у відпуску, щоб не платити за використання електроенергію та інші послуги. Є потреба розширити склад і удосконалити зберігання продукції, щоб якомога довше воно зберігалося для подальшого продажу.
Ми повинні звернутися до різних галузей знань, що вивчають цю проблему або торкалися її у дослідах. Ми можемо використовувати нове програмне забезпечення, розроблене саме для підприємств , що займаються випуском цієї продукції, повинні використовувати математичні формули і розрахунки.
Наше підприємство є складною системою, що включає декілька простих підсистем, тому ми можемо використовувати системний аналіз. Будь-який об’єкт у системному аналізі розглядається не як єдине ціле, а як система взаємозалежних елементів, їхніх властивостей і якостей.
Виробнича система повинна добре адаптуватися до нових умов для того, щоб параметри функціонування виробничого процесу були постійно на потрібному рівні. Цю властивість називають гнучкістю.
Гнучка виробнича автоматизована система (ГВС) - це виробнича система зі складною структурою, що у свою чергу має складну функцію і взаємозв'язки між підсистемами. Робота усіх компонентів такої системи координується як єдине ціле системою керування, що забезпечує швидку зміну програми функціонування технічних способів системи, при зміні об'єкту виробництва.
ГВС складається із таких підсистем: технологічної, транспортної, забезпечення інструменту, контролю якості, складської та управління.
Під технологічною підсистемою розуміють сукупність взаємопов’язаних технічних машин (верстатів, автоматів), які здійснюють формоутворення деталі в автоматичному режимі (верстати).
Транспортна підсистема складається з транспортних і накопичуваних пристроїв, які виконують проміжне зберігання й доставку заготівок, деталей до головної технологічної системи, або до складу. Також вона виконує орієнтацію і установку заготівок в необхідний момент часу на робочій позиції, знімання оброблених заготівок (деталей) та їх наступне транспортування в накопичувач.
Складська підсистема забезпечує постачання для технологічної системи заготівок, деталей та їх зберігання. Складування включає в себе прийом вантажів, їх розміщення, зберігання, накопичування й видачу.
Підсистема інструментального забезпечення відповідає за оперативну підготовку та зберігання виробничого інструменту, а також за його контроль й доставку до головного технологічного обладнання.
Підсистема контролю збезпечує зберігання інформації про виготовлені вироби, налагодження вимірювальних пристроїі, своєчасне виявлення браку, операційний або приймальний контроль якості, видача результатів.
Підсистема управління виготовляє оптимальне управління технологічною системою, організацію виробничого процесу, управління підсистемами, інформаційними потоками. Вона також розроблює оперативні завдання для верстатів і систем обслуговування, надає контроль виконання виробничого процесу і впливає на нього в разі відхилення від запланованого ходу виробництва, підготовлює технологічну й планову документацію. Система управління складається з управляючого обчислювального комплексу з відповідним програмним забезпеченням.
Розбивши підприємство на підсистеми, ми можемо більш досконально вивчити проблему і знайти найкраще рішення.
1.3 Постановка задачі
Головна задача нашого підприємства – отримання найбільшого прибутку. Для цього ми маємо виявити оптимальний режим роботи ГВС . Дана ціль обумовлює побудову ефективного виробництва, орієнтованого на випуск продукції з попитом, що забезпечує максимальний економічний інтерес, тобто виробництво, яке дає прибуток бажано максимально можливий при даному технічному стані виробничих потужностей. За допомогою системного аналізу розв’яжемо поставлену задачу, тому що підприємство – складна система, вивчення якої повністю не приведе до бажаного результату. Необхідно знайти кількість верстатів і ємкість накопичувачів даної виробничої системи з наступними початковими умовами. Ми маємо залучити інвесторів і провести модернізацію підприємства, також знайти постачальників, які розташовані ближче, що допоможе заощадити кошти. Також потрібно звернутися до провідних наук, що допоможуть досягнути головної цілі – найбільшого прибутку, а саме до математики і провідних фірм, що надають програмне забезпечення.
Дерево цілей нашого підприємства наведено на рисунку 2.