Для того, щоб дослідити, спроектувати або побудувати систему необхідно її описати. Зазвичай системи описуються за допомогою декомпозиції і агрегації.

Декомпозиція – операція ділення цілого на частки зі зберіганням признакупідлеглості. Основою будь-якої декомпозиції є модель системи.

Модель системи – це деяка інша система, яка зберігає істотні якості оригіналу та припускає дослідження фізичним і математичними методами.

Процедура декомпозиції складається з блоків :

1. Блок визначення обєкту аналізу.

2. Блок визначення цілевої системи.

3. Блок вибору формальної моделі або фреймів.

4. Блок визначення моделі основ.

5. Блок операції декомпозиції.

6. Блок вибору фрагменту (елемента).

7. Блок перевірки фрагмента на елементарність.

8. Блок перевірки чи всі основи та фрейми розглянуті.

Технологічна система на даному підприємстві являє собою паралельну конвеєрну систему, тобто деякий транспортний конвеєр паралельно обслуговує визначену кількість верстатів. Структуру цієї системи можна показати за допомогою схеми на рисункі 3. Але ця структурна схема буде загальної, оскільки ми не знаємо кількісного складу даної технологічної системи. Отже, визначивши кількість елементів, що складають технологічну систему, ми зможемо побудувати схему взаємодії і саму систему в цілому.

Агрегування – операція, яка є протилежною декомпозиції – операція поєднання часток в агрегат. Іншими словами це операція перетворення багатовимірної моделі у модель меншої розмірності. При агрегуванні проявляється властивість внутрішньоі цілісності системи.

Агрегування в загальному виді можна визначити як встановлене відношення на заданній множині елементів. Види агрегування : конфігуратор, оператор та агрегування структур.

Конфігуратор – агрегат, що складається з якісно різних мов опису системи і має таку властивість, що кількість цих мов мінімальна, але необхідна для заданої цілі.

Оператор – деяка функція (функціонал), що пертворює множину олних елементів в множину інших елементів (якщо агрегуємі признаки фіксуються на числових шкалах).

Агрегат структур – поєднання перших двох агрегатів.

При розгляданні поняття агрегування требо розглядати поняття властивості сумісності внутрішньої системи.

Емерджентність полягає у тому, що властивості системи не зводяться тільки до сукупності властивості її частин і не виводяться із неї.

З результатів аналізу системи можна зробити висновок, що деякі елементи технологічної підсистеми можна об’єднати в окремі агрегати. Об’єднуючитранспортний конвеєр та накопичувач, отримуємо агрегат, який поставляє заготівку та зберігає її в накопичувачі. Об’єднуючи маніпулятор N₁ , верстат N, маніпулятор N₂ , отримуємо агрегат, здатний самостійно подати заготовку на верстат, обробити її, перевезти готову продукцію до проміжного складу. Отже, замість сукупності різних підсистем, ми отримали сукупність агрегатів. Агрегування зображено на рисункі 4.

Потік заготівок

Рисунок 3- Декомпозиція системи

Потік заготівок

Рисунок 4-Агрегування системи

3 ПОБУДОВА МОДЕЛІ СИСТЕМИ

Критерієм якості даної виробничої системи є одержання максимального прибутку а для цього треба визначити оптимальну кількість верстатів та ємністі накопичувача.

Дану ГВС у нашій роботі представляється за до­по­мо­гою СМО(системи масового обслуговування).

СМО – будь-яка система, призначена для обробки заявок (вимог), що надходять до неїу випадкові моменти часу. Будь-який пристрій,що обслуговує заявки, називається каналом обслуговування або просто каналом.

СМО є нацпростішою, коли її потоки найпростіши.

Найпростіши потоки подій – таки потоки, в яких інтервали часу між цими подіями у потоках мають показний (експанційниц) розподіл з параметром, що дорівнює інтенсивності відповідного потоку.

За кількістю каналів СМО може бути одноканальною і багатоканальною. Також СМО можуть мати черги, а тому вони ще подяляються на СМО з відмовами і СМО з чергою.