Курсовая работа: Проектування логістичної системи торгівельного підприємства

Інформаційну базу дослідження склали відповідні законодавчі та нормативні документи, офіційні статистичні матеріали, літературні джерела.

Логістичну систему, яка здатна відповісти на попит швидким постачанням необхідного товару, можна порівняти із живим організмом, в якому в якості мускулів виступає підйомно-транспортна техніка, у якості центральної нервової системи – мережа комп’ютерів на робочих місцях учасників логістичного процесу, які організовані в єдину інформаційну систему. За розмірами цей організм може займати територію заводу або підприємства оптової торгівлі, а може охоплювати регіон або виходити за межі держави. Він здатен адаптуватися, пристосовуватися до змін зовнішнього середовища, реагувати на них у тому ж темпі, в якому вони відбуваються.

1. Теоретичні аспекти організації і проектування логістичних систем торгівельних підприємств

1.1 Методологічні принципи аналізу і синтезу логістичних систем

Для аналізу і проектування ЛС були розроблені і апробовані багато методологічних принципів, основними з яких в даний час є [1, с.328]:

- Системний підхід, згідно якому всі елементи ЛС розглядаються як взаємозв'язані і такі, що взаємодіють для досягнення єдиної мети управління. Відмітною особливістю системного підходу є оптимізація функціонування не окремих елементів, а всій ЛС в цілому.

- Принцип загальних (тотальних) логістичних витрат, тобто облік всієї сукупності витрат управління основними і супутніми потоками в ЛС. Як правило, критерій мінімуму загальних логістичних витрат є одним з основних при оптимізації ЛС.

- Принцип глобальної оптимізації. При оптимізації структури в створюваній ЛС необхідне узгодження локальних цілей функціонування елементів (ланок) системи для досягнення глобального оптимуму.

- Принцип логістичної координації і інтеграції — досягнення узгодженої, інтегральної участі всіх ланок ЛС (ланцюги) в управлінні матеріальними (інформаційними, фінансовими) потоками при реалізації цільової функції.

- Принцип моделювання і інформаційно-комп'ютерної підтримки. При аналізі, синтезі і оптимізації об'єктів і процесів в ЛС і ланцюгах широко використовуються різні моделі: математичні, економіко-математичні, графічні, фізичні, імітаційні (на ЕОМ) та інші. Логістичний менеджмент у даний час не можливий без відповідної інформаційно-комп'ютерної підтримки.

- Принцип виділення комплексу підсистем, що забезпечують процес логістичного менеджменту: технічною, економічною, організаційною, правовою, кадровою, екологічною і ін.

- Принцип TQM — комплексного управління якістю — забезпечення надійності функціонування і високої якості роботи кожного елементу ЛС для забезпечення загальної якості товарів і сервісу, що поставляються кінцевим споживачам.

- Принцип гуманізації всіх функцій і технологічних рішень в логістичних системах. Це означає відповідність екологічним вимогам з довкілля охорони і ергономічним, соціальним, етичним вимогам роботи персоналу і тому подібне.

- Принцип стійкості і адаптивності. ЛС повинна стійко працювати при допустимих відхиленнях параметрів і чинників зовнішнього середовища (наприклад, при коливаннях ринкового попиту на кінцеву продукцію, змінах умов постачань або закупівель матеріальних ресурсів, варіаціях транспортних тарифів і тому подібне). При значних коливаннях стохастичних чинників зовнішнього середовища ЛС повинна пристосовуватися до нових умов, міняючи програму функціонування, параметри і критерії оптимізації.

Задачу синтезу логістичної системи, використовуючи системний підхід, доцільно представити у вигляді визначених етапів (рис.1), виконання яких дозволяє провести цю процедуру послідовно і своєчасно скоректувати цілі, задачі та моделі прийняття управлінських рішень на кожному етапі синтезу.

Більшості реально функціонуючих на практиці логістичних систем, як і більшості систем, притаманні такі властивості [5, с. 150]:

- складність - характеризується такими основними ознаками: наявність великої кількості елементів (ланок), складний характер взаємодії між окремими елементами, складність функцій, виконуваних системою, наявність складно організованого управління, вплив на систему великої кількості стохастичних факторів зовнішнього середовища;

- ієрархічність - підпорядкованість елементів нижчого рівня (порядку, рангу) елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального логістичного управління;

- цілісність - властивість системи виконувати задану цільову функцію, реалізована тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами. Логістична система є цілісною сукупністю елементів, що взаємодіють один з одним. Декомпозицію логістичних систем на елементи можна здійснювати по-різному. На макрорівні при проходженні матеріального потоку від одного підприємства до іншого в якості елементів можуть розглядатися самі ці підприємства та транспорт, що їх пов’язує. На мікрорівні логістична система може бути представлена у вигляді таких основних підсистем, як: закупівля, планування та управління виробництвом, збут;

- структурованість передбачає наявність певної організаційної структури логістичної системи, яка складається із взаємопов’язаних об’єктів і суб’єктів управління, що реалізує задану мету;

- рухливість - мінливість параметрів елементів логістичної системи під впливом зовнішнього середовища, а також рішень, прийнятих учасниками логістичного ланцюга;

- унікальність, непередбачуваність і невизначеність поведінки в конкретних умовах і під впливом зовнішнього середовища;

- адаптивність - здатність логістичної системи змінювати свою структуру і вибирати варіанти поведінки відповідно до нових цілей і під впливом зовнішнього середовища;

- наявність зв’язків – між елементами логістичної системи є суттєві зв’язки, які визначають інтеграційні властивості. В макрологістичних системах основу між елементами складає угода. В мікрологістичних системах елементами пов’язані всередині виробничими зв’язками;

- організація - зв’язки між елементами логістичної системи визначеним чином упорядковані, тобто логістична система має організацію;

- інтеграційні властивості – логістична система володіє інтеграційними властивостями, які не притаманні ні одному із елементів окремо. Це здатність доставити необхідний товар в необхідний час, в необхідне місце, необхідної якості, з мінімальними витратами, а також здатність адаптуватися до змінних умов зовнішнього середовища (зміна попиту на товар, непередбачений вихід із строю технічних засобів тощо). Інтеграційні властивості логістичної системи дозволяють їй закупати матеріали, пропускати їх через свої виробничі потужності і видавати їх у зовнішнє середовище, досягаючи при цьому раніше запланованих цілей.

Межі логістичної системи визначаються циклом обігу засобів виробництва. Спочатку закуповуються засоби виробництва, які у вигляді матеріального потоку надходять у логістичну систему, складуються, обробляються, знову зберігаються і потім йдуть з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, що надходять у логістичну систему. Виділення меж логістичної системи на базі циклу обігу засобів виробництва отримало назву принципу "сплати грошей - отримання грошей".

Логістичні системи класифікуються за такими ознаками:

Принципово за ознакою просторового обмеження логістичні системи поділяються на два типи: