Курсовая работа: Проектування системи менеджменту на підприємстві
5. старіння;
6. відродження [1].
Аналізуючи діяльність даного товариства ми можемо побудувати графік життєвого циклу організації за обсягами виробництва продукції.
Таблиця 1
Обсяги виробництва продукції ТзОВ “Ніколь”
Рік | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 |
Обсяги виробництва, млн. грн. | 1,8498 | 2,1582 | 2,4826 | 4,6565 |
Рис.1. Графік життєвого циклу ТзОВ “Ніколь”
Підприємство знаходиться на стадії зростання. Основними характеристиками цього етапу є систематичний та збалансований ріст. В даний період організація шукає нових споживачів, планує зайняти провідне місце на національному ринку.
1.6 Аналіз основних техніко-економічних показників
Для того щоб з’ясувати загальний стан справ на товаристві «Ніколь», у його виробничо-технічних, комерційних, соціальних сферах необхідно провести аналіз основних техніко-економічних показників, що містить у собі аналіз вихідної інформації, аналіз виробництва і реалізації (обсягів продажів продукції), аналіз використання виробничо-технічної бази, аналіз праці, його продуктивності й оплати, узагальнені дані аналізу.
Цей аналіз проводиться з метою визначення загального фінансового стану справ на підприємстві.
Основні техніко-економічні показники за 2006-2007 роки
Таблиця 2
Показники | 2006 рік | 2007 рік |
Необоротні активи | 703,5 | 1163,2 |
Оборотні активи | 713,4 | 1117,9 |
Витрати майбутніх періодів | 3,3 | 14,1 |
Баланс | 1420,2 | 2295,2 |
Власний капітал | 252,6 | 45,5 |
Поточні зобов’язання | 1167,6 | 2249,7 |
Чистий дохід | 3533,3 | 7006,7 |
Кількість працівників | 63 | 70 |
Аналізуючи дані наведені в таблицях 1-2 та графік життєвого циклу, можна зробити висновок, що в цілому підприємство працює стабільно, збільшуються обсяги виробленої та реалізованої продукції, зростає кількість працюючих.
2. Формування функцій менеджменту на ТзОВ “Ніколь”
2.1 Планування
Планування являє собою важливу функцію менеджменту. Воно здійснюється на основі економічних законів, наукового аналізу сучасного стану виробництва, прогнозів його розвитку і попиту на продукцію, економічних обґрунтувань ефективності кожного технічного й організаційного рішення.
Планування – вид управлінської діяльності (трудових процесів), який визначає перспективу і майбутній стан організації, шляхи і способи його досягнення.
Під плануванням розуміють сукупність засобів мобілізації зусиль колективу для досягнення головної мети підприємства.
Основне завдання планування — підвищення ефективності діяльності й досягнення оптимальних результатів за найменших витрат.
Головна мета планування — забезпечення безперервного пропорційного розвитку виробництва для досягнення істотних кінцевих результатів і повнішого задоволення потреб працівників підприємства.
Стратегічне планування - це процес визначення головних цілей організації, ресурсів, необхідних для їх досягнення, та політики, направленої на придбання та використання цих ресурсів [7].
Стратегічне планування складається з восьми етапів:
1. Визначення місії організації;
2. Визначення цілей та завдань підприємства;
3. Оцінка та аналіз зовнішнього середовища;
4. Управлінське обстеження;
5. Аналіз стратегічних альтернатив в розвитку підприємства;
6. Вибір стратегії;
7. Реалізація стратегії;
8. Оцінка результатів реалізації стратегії.
Головним плановим рішенням являється вибір місії та конкретних цілей, що забезпечують їх реалізацію. Місія — це сформульована вищим керівництвом і обнародувана загальна стратегічна мета організації, сенс її існування з погляду інтересів громадськості. Вона дає уявлення про організацію, про її філософію, імідж. Оскільки любе підприємство - це відкрита система і існує завдяки тому, що зодовільняє якусь потребу своїх споживачів, клієнтів, то й місія його повинна відшукуватись в навколишньому середовищі, а не всередині підприємства.
Місія товариства – виробництво металевого обладнання: сейфи, депозитарії, двері металеві, шафи та наданні послуг по монтажу обладнання [8].
Після формулювання місії на її основі встановлюються конкретні цілі, через які здійснюється місія підприємства. Цілі доводяться до виконавців, керівництво стимулює їх досягнення і тільки в цьому випадку вони становляться значимою частиною стратегічного планування.