Курсовая работа: Прояв агресії в кризові періоди
Ослаблення агресії можливе шляхом різних дій. Також Лоренц затверджував, що любов і дружні відносини можуть виявитися несумісними з вираженням відкритої агресії і можуть блокувати її прояву [2;169].
1.3 Фрустраційна теорія (гомеостатична модель)
Ця теорія, запропонована Д.Доллардом, протипоставляється двом, вище описаним. Тут агресивне поводження розглядається як ситуативний, а не еволюційний процес. Основні положення цієї теорії звучать так:
· Фрустрація завжди приводить до агресії в якій-небудь формі.
· Агресія завжди є результатом фрустрації.
У відношенні спонукання до агресії вирішальне значення мають три фактори:
1. Ступінь очікуваного суб'єктом задоволення від майбутнього досягнення мети;
2. Сила перешкоди на шляху досягнення мети;
3. Кількості послідовних фрустрацій.
Тобто, чим у більшому ступені суб'єкт відчуває задоволення та чим сильніше перешкода і чим більша кількість реакцій блокується, тим сильніше буде поштовх до агресивної поведінки. А якщо фрустрації випливають одна за іншою, то їхня сила може бути сукупною і це може викликати агресивну реакцію більшої сили.
Коли з'ясувалося, що індивідууми не завжди реагують агресією на фрустрацію, Доллард і співавтори прийшли до висновку, що подібна поведінки не виявляється в той же момент фрустрації насамперед через погрозу покарання. У цьому випадку відбувається “зсув”, у результаті якого агресивні дії направляються на іншу людину, напад на яку асоціюється з найменшим покаранням [3;29].
1.4 Теорія соціального навчання (біхевіористична модель)
На відміну від інших, ця теорія говорить, що агресія являє собою засвоєне поводження в процесі соціалізації через спостереження відповідного образу дій і соціальне підкріплення. Тобто відбувається вивчення людської поведінки, орієнтованої на зразок.
Ця теорія була запропонована Балдурой і представлена в роботі у виді таблиці 1.1., що пояснює засвоєння, провокування і регуляцію агресивної поведінки.
Таблиця 1.1. Теорія соціального навчання Балдури.
| Агресія, що здобувається за допомогою: |
· Біологічних факторів (наприклад, гормони, нервова система) · Навчання (наприклад, безпосередній досвід, спостереження) |
| Агресія провокується: |
· Впливом шаблонів (наприклад, порушення, увага) · Неприйнятним звертанням (наприклад, нападки, фрустрація) · Спонукальними мотивами (наприклад, гроші, замилування) · Інструкціями (наприклад, накази) · Ексцентричними переконаннями (наприклад, параноідальними переконаннями) |
| Агресія регулюється: |
· Зовнішнім заохоченням і покаранням (наприклад, матеріальна винагорода, неприємні наслідки) · Вікарним підкріпленням (наприклад, спостереження за тим, як заохочують або карають інших) · Механізмами саморегуляції (наприклад, гордість, провина) |
З його погляду, аналіз агресивної поведінки вимагає обліку трьох моментів:
1. Способів засвоєння подібних дій;
2. Факторів, що провокують їх появу;
3. Умов, при яких вони закріплюються [2;250].
Тому, істотне значення тут приділяється навчанню, впливові первинних посередників соціалізації, а саме батьків, на навчання дітей агресивній поведінці. Зокрема, було доведено, що поведінка батьків може виступати як модель агресії і, що в агресивних батьків звичайно бувають агресивні діти. Також ця теорія затверджує, що засвоєння людиною широкого діапазону агресивних реакцій – пряме заохочення такої поведінки. Тобто одержання підкріплення за агресивні дії підвищує імовірність того, що подібні дії будуть повторюватися і надалі. Разом з тим, істотне значення має результативна агресія, тобто досягнення успіху при використанні агресивних дій. Сюди ж відноситься і вікарний досвід, тобто спостереження заохочення агресії в інших. Соціальне заохочення і покарання відносяться до спонукання агресії. Самозаохочення і самопокарання – моделі відкритої агресії, регульовані заохоченням і покаранням, що людина встановлює для себе сама.
Хочеться відзначити, що ця теорія залишає набагато більше можливостей запобігти і контролювати людську агресію. Тому є дві причини: