Курсовая работа: Психічний стрес у спорті

Вимір максимальної частоти рухів ( тепінг-тест). За допомогою цього методу можна судити про здатність людини мобілізуватися, що певним чином обумовлена його психічним станом.

Спортсменові пропонується протягом 15 або 30 з у максимальному темпі «відстукати» на телеграфному ключі або щупом по контактній площадці тремометра. Частота рухів фіксується за допомогою лічильника електроімпульсів. Вимір проводять двічі - в умовах фона й безпосередньо перед виходом на старт. Збільшення максимального темпу (уд/хв) більш ніж на 3-5% є показником мобілізаційної готовності, оптимального стресу. Нездатність спортсмена в умовах змагань досягти фонового результату в тепінг-тесті розцінюється як показник збудливої форми стресу (падіння темпу не більше 5-7% стосовно тла) або як прояв гальмової форми (погіршення більш ніж на 8-10%).

Для оцінки психічного стану спортсмена може застосовуватися наступна модифікація цього тесту. Спортсменові пропонують виконати завдання не в максимально швидкому, а в зручному для нього темпі (так само двічі - у звичайні й змагальних умовах). Прискорення звичайно зручного для спортсмена темпу перед стартом стосовно фону є показником посилення нервово-психічної напруги.

У тих випадках, коли немає спеціально виготовленого приладу, можна скористатися листком паперу й гостро відточеним олівцем. малюються шість квадратів розміром 3 х 3 см. кожен. По команді спортсмен, взявши в руку олівець, повинен у гранично швидкому темпі, послідовно від 1-го до 6-го квадрату (5 с. в одному квадраті) наносити удари, не відриваючи передпліччя від опори (через 5 с. по команді «Гоп!» переходять від одного квадрата до іншого). Загальна кількість залишених у всіх квадратах крапок і буде показником швидкості постукування.

Вимір максимального м'язового зусилля (динамометрія). Цей метод, як і попередній, дозволяє судити про здатність спортсмена мобілізувати свої сили. Процедура проста - спортсменові пропонують якнайсильніше стиснути кистьовий динамометр провідною рукою. Якщо перед стартом він перевищує фонові виміри на 2-4 кг, це розглядається як показник оптимального стану. Незначна зміна в обидва боки (0, 5-2,0 кг) або повторення фонових даних свідчить про зайве порушення, значне зниження (більш 3-4 кг) визначає тенденцію до загальмованості.

Вимір дозованого м'язового зусилля. За допомогою цього методу можна судити про здатність контролювати своє м'язово-рухове почуття. Процедура досить проста: після стиску з максимальною силою ручного динамометра спортсменові пропонують стиснути його на півсили (50% від максимального зусилля). У звичайному стані ця помилка, як правило, іде в одному напрямку (+ або -) і становить у висококваліфікованих спортсменів не більше 0, 5-1 кг. Якщо перед стартом ця помилка зменшується або змінюється убік збільшення половини максимального зусилля (не більше 3-5 кг), це говорить про незначне підвищення нервово-психічної напруги. Збільшення помилки до 70-80% максимуму свідчить про яскраво виражене порушення. Зміна помилки убік зменшення (до 30-35% максимуму) є показником виникаючого гальмування.

Оцінка коротких інтервалів часу. За допомогою цього методу визначається здатність суб'єктивного відліку часу, що, як відомо, під впливом посилення порушення, виявляє тенденцію до його недооцінки (укороченню), а при розвитку процесу гальмування - до переоцінки (подовженню). Процедура досвіду: спортсменові пропонується, не дивлячись на секундомір, максимально точно оцінити відрізок часу, рівний 10 с. Оскільки величини й напрямки помилки сугубо індивідуальні в кожного спортсмена, показником психічного стану є зміна оцінки часу перед стартом у порівнянні із фоном. Укорочення звичайної оцінки даного відрізка в межах 0, 5-1,5 с. є ознакою оптимальної нервово-психічної напруги. Укорочення суб'єктивного сприйняття часу більш ніж на 1, 5-2,0 с. у порівнянні із фоном свідчить про його надмірний рівень, переоцінка (подовження суб'єктивного сприйняття) часу більше 1, 5-2,0 с. говорить про процес, що розвивається, гальмування.

Самооцінка станів спортсмена визначається за допомогою «градусника» станів, запропонованого Ю.Я. Кисельовим. «Градусник» являє собою шкалу, що складається з 10 розподілів або з 100 розподілів (у цьому випадку можна відразу виявити процентні співвідношення).

Спортсменові пред'являється дана шкала, на якій він повинен зробити оцінку рівня того стану, що він випробовує в цей момент. Виміряються наступні показники:

1) самопочуття;

2) настрій;

3) бажання тренуватися;

4) задоволеність тренувальним процесом;

5) відносини з товаришами;

6) відносини із тренером;

7) спортивні перспективи (на дане змагання);

8) готовність до змагань.

Тест займає мінімум часу, і з його допомогою можна виміряти будь-який момент, а також будь-який компонент або комплекс компонентів передстартового, змагального й після змагального стану.

Біоелектропотенціометрія (БЕП). Застосовується прилад «біометр», основу якого становить типовий міліамперметр зі шкалами 0-100, 0-150, 0-200. Клеми приладу виведені на датчики з різних металів (один стрижень алюмінієвий, інший з міді). Прилад починає працювати, коли спортсмен, взявши датчик у руку, замикає ланцюг і створює в замкнутому контурі різниця потенціалів, що фіксується у відносних одиницях. БЕПхарактеризує рівень мотивації вегетативних систем організму, що залежить від емоційного порушення й активності.

Динаміка БЕП відбиває емоційну лабільність або стійкість. Якщо відношення між мінімальним і максимальним показниками БЕП у межах 0,85 - 1, то можна говорити про стан емоційної стійкості, якщо нижче 0,65 - про емоційну реактивність.

????????? ???? ??? ?????????????? ?????????? ?????? ????????? ?????? ???????? ? ????????????? ??? ?????????? ??? ?? ??? ???????? ???? ????? ? ??????????, ? ????? ?????? ???????????? ?????????? ?????????, ????? ???? ???????? ???? ?????????.???????? ????????, ?? ? ?????????? ? ??????? ????????? ?????????? ?? ????????, ? ??????????? ???????? ? ????? ?????, ? ?'???????? ?? ??????㳿, ??????? ???? ???????? ?????????. ??? ???? ???? ??? ??? ????? ? ?????? ????????????? ?????????? ?? ????????, ??? ????? ? ?????? ????????? ???????? ? ????????? ??????????????? ???????????, ?????? ????????? ?????? ??????.

4. Організація роботи тренера й психолога в підготовці до змагань

ֳ?? ?????? ??????? ? ????????? ? ????????? ????????????? ?????????? - ???????? ????????????? ??????? ?????????? ? ????? ????????. ?????? ? ??????? ?????? ??????? ?????? ??????? ?????????.???, ??????, ?'??????, ?? ? ??????? ??????? ????????? ?? ??????? ??????????, ????????? ?? ???????????, ???? ?? ?? ????????? ? ????? ?????.?? ???????? ?????? ???????? ??????? ???? ???? ????? ???????. ??? ??????? ????? ???????? ????????, ????????? ????? ????? ??????? ???? ?????????? .????? ???????????? ???? ???????? ??????????? ???????? .????????? ??????? ???? ???????? ????????????? ? ?????????, ?????????? ? ?????????? ???????????. ? ????? ????? ????????? ?????? ???????? ?????? ??????????? ??????-??????????.?????? ????????? ??? ????????? ??? ???????? ???????????? ??? ????? ????????? ??????????, ??? ??????? ????? ????? ?? ?? ?????? ??? ? ?????? ???????. ?? ???????? ?????????, ???????????? ????????? ?????????? ?????????? ??????, ??? ??????? ??????????? ? ????. ???????? ????? ????? ????????? ?????????? ?????????? ????? ??????????. ????????? ???? ?????????? ? ?????? ????????????? ???????????? ????????, ???????? ????? - ?????????????? ???? ??? ?? ???????? ?????????? ???????? ????? ????. ???????? ?????? ???????????? ?????????????? ????????? ? 18-?? ?????? ??????????? .????? ?????? ? ?????? ?? ?????? ??????????? ?? ??????? ?????????? ????????????? ??????????? ???????????. ???????? ??? ?????? ?????????? ??????????. ?? ???? ??????????? ?????????? ???? ???? ???? ???? ?????? ??????? ?????????? ??????????, ? ?????????? ????? ? ????? ???????????? ?????? ???????? ????? ??? ??? ??????? ???????, ? ?? ????????? ???????????? ?? ???? ???????????. ????? ????????? ???? ? ???? ???? ?? ???? ???????? ???????? ? ????? ?????????? ???????? ???????? ?????? ? ?????? ?????????????? ????. 4.1 Вплив тренера ??????, ????? ???????? ????? ????????? ??? ?? ????????? ??????? ????????? ???? ????????? ???????? ? ???? ????????? ?????. ???? ?????? ?????? ? ??????????? ???????? ???? ??????? ?????????, ?? ?? ???????, ?? ??? ????????? ? ????? ?????? ????????? ??????????, ???'?????? ? ???????? ?? ????????? ?????????. ????????? ????? ????????? ??????? ????? ??????????? ?? ??? ??????, ?????????? ???? ????? ?? ????.?????? ?? ??????? ??????? ? ????????????? ?????????? ? ???????????? ????????? ???????????????? ??????????? ??????????? ????????. ? ?????? ???????? ??????? ???'????? ? ?????????? ?????????? ????? ????????? ? ?????????? ? ? ????????? ??????. ?????? ??????? ????????? ???????????? ??????? ???? ?????? ???? ? ???? ????????????, ????????? ?????? ??????? ????? ??????? ????? ?????????.? ??????? ????????, ???????? ???? ???????? ???????? ???, ? ?? ? ?????, ??????? ???????????? ????????????. ???????????? ???????????? ?????????? ?? ???????? ???? ???????? ??????, ?? ???????????? ???????????? ????????, ?? ??????????? ???????????? ????? ? ????? ???????, ?? ????? ?????? ??????? ???????? ??? ?????????? ?????? ? ?????????.? ????? ??????? ??????? ???? ???????? ?? ?????? ???????????, ???????? ? ?????????, ? ? ???????????, ????????? ?????????, ???? ????? ??????? ?????????? ? ?????????? ????????????? ?????????? ? ??????????? ????? ? ????????? ?????????.

4.2 Вплив психолога

????????, ??????????? ????????? ? ???????? ???????????, ??????? ????????????? ? ????? ?????????. ???? ????????? ????? ??, ?? ???????? , ??????? , ?? ???? ???? ????????? ? ??????? ?? ?????? ??????? ?????????? ???????????. ?????, ???? ??? ?????? ? ???? ?????? ?????, ???? ???? ???????? ???????? ???? ?????????? ?? ???????? ???????????? ????????, ??????? ???? ?????? ???? ?????????? ????????? ????????.????????? ? ????????? ?????????? ????????? ??????? ????? ??????, ?? ????????????? ?????? ? ???????. ?????? - ?? ???????, ?? ????????? ??????????? ?????????, ???????????? ? ?????????????? ?????? ?????????? ????????????, ? ??????????, ? ????????, ?? ???? ?? ???? ??????????.³? ??????? ????????????, ?????????????? ???????? ????????????? ??????????? ???????????, ?????????? ?????????? ? ??? ?????? ???????????? ????, ????????????? ????????????? ??????? ?????? ????????????? ?????????? (??????????) ????? , ??????? ? ????????? ????????? ????, ? ????? ????????? ????? ?????????? ??????? ? ???????? ?????????? .???? ??????? ???????? ???????????? ????????? - ???? ????????? ? ????? ????? ?????????: ????????????? ???? ?? ???? ?????? ????????????? ?????????? ???????????, ?????????? ?? ??????, ?? ??? ?????? ???????? ?? ???? (????????? ???????? ???????? ????????????? ????????? (?????????) ??????, ??????????, ? ????????? ?????? ???????, ?????????? ? ??????? ??????????? ????????? ?? ???????????? ? ???? ?????????, ?????????? ???????????? ?? ?? ????????? ?????????? ??????????, ??????????, ?????????? ? ????????????? ???????????? ?????? ?????????????? ? ???????? ?????? ???????? ? ??????? ???????).??? ?? ?????? ??????? ?????? ??????????? ????????. ???? ???????, ??? ?????? ? ????? ???????? ????????? ??????????? ???? ???????, ??????????? ??? ?????????? ??????????, ? ????? ??????? ?????? ? ???. ???? ????, ????????? ???????????? ????????? ???????? ???? ???????? ?????????? ? ???????? ???? ???? ? ????????.

5. Психорегуляція й адаптація спортсмена до психічно стресових станів

Психорегуляція й адаптація спортсмена до психічно стресових станів - самостійний науковий напрямок, основною метою якого є формування особливих психічних станів, що сприяють найбільш оптимальному використанню фізичних і технічних можливостей спортсмена. Це досягається за рахунок спеціальних центральномозкових перебудов, у результаті чого створюється така інтегративна діяльність організму, що концентрировано й найбільше раціонально направляє всієї його можливості на рішення конкретних завдань. Для спортсмена це (в остаточному підсумку) досягнення вищого спортивного результату - перемога в єдиноборстві, виграш команди, членом якої він є.

Дуже важливо підкреслити, що об'єктом психорегуляції в спорті (на відміну від психотерапії - клінічної дисципліни) є здорові люди. Причому в ряді випадків це спортсмени високої кваліфікації, нерідко унікальні по своїх фізичних можливостях, як правило, сильні особистості, дуже відомі й популярні. Тому не можна не враховувати їхню індивідуальність: особливості самооцінок, високий рівень домагань, прагнення до домінування.

Для успішної роботи з такими спортсменами необхідна правильні тактики спілкування. Червоною ниткою взаємин з ними повинен бути теза про те, що психорегуляція - це засіб посилення їхніх кращих якостей, усунення всього росту, що заважає, і вдосконалюванню їхньої спортивної майстерності. Психолог повинен постійно вселяти спортсменові думка про те, що «він усього домагається сам», що психолог виступає тільки в ролі помічника, консультанта, але ні в якій мері не в ролі якоїсь всемогутньої людини.

Психологічна адаптація особливо в екстремальних умовах залежить багато в чому від характеру й виразності мотивації - регуляторного процесу, що забезпечує керування діями для досягнення певної мети, тобто результату, зміст якого зрозумілий людині, усвідомлюється їм.

При дії на людину екстремальних факторів, чіткіше й повніше проявляються загальні, неспецифічні симптоми адаптації, на вивчення яких спрямоване дослідження стресу. Стресові реакції й наступні стресові стани, викликані фізично й психологічно значимими впливами, є потужним чинником, що забезпечує адаптивне поводження людини. Психічна адаптація є найбільш зробленим і складним пристосувальним процесами.

Антистресова стійкість розуміється як результат розвитку адаптації, внаслідок якої організм здобуває нову якість, а саме адаптацію у вигляді резистентності, стійкості до стресового впливу, тренованість, нові навички. Ця нова якість проявляється надалі в тім, що організм не може бути ушкоджений тими факторами, до яких придбав адаптацію й, отже, у широкому біологічному аспекті адаптаційні реакції є реакціями, що попереджають ушкодження організму, становлячи основу природної профілактики.