Курсовая работа: Реалізація фізичного виховання шляхом використання методу організації діяльності і формування досвіду поведінки

Основними методами фізичного виховання є фізичні вправи, тренування, переконання (роз'яснення), інструкції, позитивний приклад. За допомогою останніх в учнів ВНЗ формуються знання, потреби, особисті якості, що сприяють їхньому правильному фізичному й загальному розвитку. Стимулююче значення мають осуд, схвалення, змагання й контроль за виконанням режиму й норм розвитку учнів ВНЗ.

Більші можливості для фізичного розвитку й освіти дітей в області фізичного самовдосконалення має позаучбова робота: кружки, секції, робота класних керівників, оздоровчих центрів. Фізичне виховання має особливе значення для формування здоровішого способу життя учнів ВНЗ.

Фізичне виховання - педагогічний процес, спрямований на вивчення фізичних вправ, розвиток (або підтримка) морфологічних, функціональних, психічних і інших властивостей особистості, формування пов'язаних з ними знань, способів і мотивів діяльності [5].

Основна форма використання фізичної культури й особистістю, і суспільством у сферах сімейної, дошкільної, загальної, професійної, вищої самостійної й професійної освіти, культурного дозвілля й в інших. Здійснюється у відповідності із властивому педагогічному процесу й специфічних закономірностей принципами й вимогами.

Фізичне виховання учнів ВНЗ формує систему ціннісних орієнтацій особистості на здоровіший спосіб життя, забезпечує мотиваційну, функціональну й рухову готовності до нього. Воно здійснюється відповідно до загальних і специфічних для нього закономірностями, принципами й правилами педагогічного процесу [8].

Впливає на інтелектуальні, психічні, морально вольові й інші якості особистості.

Основною формою фізичного виховання є обов'язковим навчальні заняття у ВНЗ. У процесі таких навчальних занять вивчається навчальна дисципліна "Фізична культура" - структурна одиниця системи утвору. Фізичне виховання здійснюється в процесі сімейного, позашкільного, спеціального, додаткового утвору в процесі самовиховання.

Фізичне виховання учнів ВНЗ дозволяє різнобічно впливати на особистість. Разом з тим, багато соціально значимі результати фізичного виховання досягаються в цей час лише частково. Усе це свідчить про проблему фізичної підготовки учнів [1].

Фізична підготовленість один із соціально значимих результатів фізичного виховання. Він швидко губиться після завершення навчання, якщо не підтримується самостійно

Виховання дитини в родині є важливим чинником його фізичного, психічного, інтелектуального розвитку й зміцнення здоров'я. Ефективність фізичного виховання дітей у родині залежить від підготовленості до нього батьків, учорашніх учнів і студентів. У той же час у переважній більшості родин батьки не готові до повноцінного фізичного виховання. Причина цієї проблеми полягає в невідповідності отриманої фізкультурної освіти тем вимогам, які пред'являє життя до учнем по закінченню навчання. Наслідком цієї проблеми є відхилення у фізичному, психічному, інтелектуальному розвитку, стані здоров'я дітей, які дають важкі рецидиви в наступному їхньому житті.

Однієї з головних проблем, що покликаний вирішувати фізичне виховання, є проблема зміцнення здоров'я учнів у ВНЗ. У цей час вона вирішується недостатньо ефективно. З віком число здоровіших учнів зменшується. Це відбиває загальну тенденцію зниження рівня здоров'я населення, яке залежить від комплексу факторів [3].

На здоров'я більше півмільйона учнів, які проживають у несприятливих екологічних умовах і особливо на територіях, забруднених радіонуклідами, усе в більшій мерові відбиваються руйнівні генетичні наслідки цих умов. Вони приводять до росту числа студентів із серйозними відхиленнями в стані здоров'я. Проблема диференційованого учбово-методичного комплексу фізичного виховання, розробленого з урахуванням впливу несприятливих екологічних умов життя є однієї із проблем, які вимагають розв'язку [3].

Фізичне виховання учнів ВНЗ сильно впливає на організм. Склад учнів неоднорідний рівню здоров'я, фізичного розвитку й фізичної підготовленості. Ті ж педагогічні засоби впливають на різних людей. Робота з особами, які мають відхилення в стані здоров'я, повинна проводитися строго індивідуально. Тому однієї з найважливіших є проблема індивідуалізації фізичного виховання у ВНЗ [5].

Реалізація перерахованих проблем суттєво ускладнюють недоліки кадрового, матеріально-технічного, інформаційного забезпечення, лікарського контролю до здоров'я учнів і навчальним процесом по фізичнім вихованню, наукового забезпечення, розробки сучасного учбово-методичного комплексу для фізичного виховання.

Фізична культура в ВНЗ виконує ряд найважливіших функцій. Розвиваюча функція складається в удосконаленні всіх фізичних сутнісних сил людей, включаючи м'язову й нервову системи, психічні процеси; руки й ноги; гнучкість і стрункість тіла, око й вухо, здатність орієнтуватися в просторі в екстремальних ситуаціях, адаптуватися до умов, які змінюються [7].

Виховна функція фізичної культури у ВНЗ спрямована на зміцнення витривалості й морального духу людину. Заняття фізичною культурою повинні бути органічно пов'язана з високими моральними цілями й шляхетними прагненнями. У цьому випадку загартована воля, твердість і рішучість характеру, колективність, спрямованість особистості послужить інтересам суспільства: боротьбі з розбещеністю, алкоголізмом, наркоманією й т.п. Утворююча функція полягає в тому, щоб ознайомити учнів з теорією й історією фізичної культури, її значенням у житті особистості; з різноманітними видами фізкультури, споглядання спортивної боротьби, прояву майстерності, сили духу, краси людського тіла будить у людях сильні почуття, доставляє естетична насолода [3].

Оздоровчо-гігієнічна функція обумовлена тим, що в сучасних умовах життя в багатьох людей, у зв'язку з дефіцитом активної дії, розвивається гіподинамія, знижується опірність організму. Це робить необхідної для кожної людини щоденну зарядку, ритмічну гімнастику, проведення фізкультурних пауз на роботі [7].

Загальнокультурна функція, яка полягає в тому, що фізкультура організує й заповнює вільний час корисним і захоплюючим заняттям.

До основних завданням виховання фізичної культури учнів ВНЗ відносять: сприяння правильному фізичному розвитку учнів, підвищення їх працездатності й загартовування охорони здоров'я, розвиток основних рухових якостей (здатність учня до різнобічної рухової активності забезпечується гармонічним розвитком усіх фізичних якостей: сили, витривалості, швидкості), формування життєво важливих рухових вмінь і навичок [11].

Рухова активність успішна тоді, коли людина володіє відповідними знаннями, уміннями, навиками. Опираючись на них учень може управляти своїми діями в різних умовах (ситуаціях). Рухові вміння формуються в процесі виконання відповідних рухів: природних (ходьба, біг, стрибки) й тих, що не мають аналогів у природі (заняття на тренажерах, снарядах) [11].

Виховання стійкого інтересу й потреби в систематичних заняттях фізична культура у ВНЗ. В основі здоровішого способу життя лежить постійна внутрішня готовність особистості до фізичного самовдосконалення. Вона є результатом регулярних занять при добром відношенні до них. Інтерес і задоволення, одержуване при заняттях поступово переходить у звичку, яка потім перетворюється в стійку потребу, що зберігається довгі роки [11].

Придбання необхідного мінімуму знань в області гігієни й медицини, фізична культура і спорту. Учні повинні мати чіткі уявлення про режим, особисту гігієну, про значення ФК у зміцненні здоров'я, підтримці працездатності, про шкоду паління, алкоголізму, наркоманії і т.д.

Для розв'язку позначених завдань використовуються різні засоби виховання фізична культура. Фізичні вправи - являються рухові дії, спеціально організовані й свідомо виконувані відповідно до закономірностей і завданнями фізичного виховання. Види: гра, туризм, спорт, гімнастика (виборчий вплив на організм або його окремі системи й функції, види: основна, гігієнічна, спортивна, художня, виробнича, лікувальна).

У ВНЗ на уроках фізичної культури переважно займаються основною гімнастикою: побудовою, загальнорозвиваючих вправ із предметами й без них, вправи на рівновагу, ходьба, біг, стрибки, метання, елементарні акробатичні вправи [11].

Гра розвиває фізичні сили, задовольняючи природну тягу учнів до рухової активності. Забезпечує колективні переживання, формування почуття "ліктя", перемоги, радості, зміцнюють дружні відносини. У ВНЗ переважають рухливі ігри, - спортивні ігри.

На відміну від попередніх видів фізичної культури спорт завжди пов'язаний з досягненням максимальних результатів в окремих видах фізичних умінь. Для виявлення кращих результатів і визначення переможців у ВНЗ регулярно проводяться спортивні змагання.

Природні сили: сонце, повітря, море. У комплексі із вправами вони значно підсилюють оздоровчий вплив на учнів. Фізичне виховання і розвиток припускають забезпечення гігієнічного режиму заняття, раціонального режиму навчальної праці, відпочинку, харчування, сну. Важливо також і дотримання санітарно-гігієнічних норм, будівництво й зміст житла й інших будинків і приміщень.

Усвідомлення здоров'я й повноцінності надає впевненості у своїх силах, наповнює бадьорістю, оптимізмом і життєрадісністю. Нарешті, це найважливіша умова високої працездатності, яка відкриває широкі можливості в оволодінні обраною професією.

Багаторічна практика показала, що фізична культура учнів у ВНЗ сприяє також розумовому розвитку, виховує моральні якості - упевненість, рішучість, волю, сміливість і мужність, здатність долати перешкоди, почуття колективізму, дружби.