Курсовая работа: Розбіжності у способах передачі майбутності дії в німецькій та українській мовах та проблеми перекладу
Nachdem der Stadtbürgermeister in der Sporthalle den „Tag des Rundfunks“ eröffnet haben wird, beginnt ein interessantes Sportprogramm.
У даному складнопідрядному реченні для передачі простого майбутнього часу вживаємо у головному реченні Präsens, а у підрядному – відносний час Futurum II для вираження передування однієї дії іншій. У даному випадку Futurum II включає у своє значення поняття доконаності. Шестеро студентів припустилися типових помилок. У головному реченні було вжито Futurum I замість Präsens, а у підрядному Präsens чи Perfekt замість Futurum II.
7. У цю мить нахилилися сорок тисяч бійців на двохстах кораблях і слухали новину, яка дарувала пробачення усім їхнім гріхам і розкривала двері розкоші усім, хто загине у бою за віру.
In diesem Augenblick sanken auf zweihundert Schiffen vierzigtausend Streiter zu Boden und lauschte der Botschaft, die Vergebung verhieß für alle Sünden und die Pforten weit auftat zur Herrlichkeit jedem, der heute fiel im Kampf für den Glauben.
В українському варіанті цього речення майбутній час вжито на позначення майбутнього в минулому. В німецькій мові в таких випадках, як правило, вживається Präteritum. У данному реченні усі студенти допустили помилки. Найтиповішими є наступні: вживання Präsens чи Perfekt замість Präteritum.
8. Якщо я матиму достатньо грошей, я збудую собі будинок.
Wenn ich genug Geld habe, baue ich mir ein Haus.
При перекладі цього речення з української мови вживаємо Präsens на позначення одночасної майбутньої дії. Лише троє студентів допустили помилки. Найтиповішою є заміна Präsens на Futurum I та Konjunktiv.
9. Можливо, ми поїдемо завтра за місто.
Vielleicht werden wir morgen auf Land fahren.
У даному випадку для вираження ймовірної майбутньої дії ми вживаємо Futurum I. Припущення підкреслено за допомогою модального слова можливо – vielleicht. У цьому реченні двоє студентів допустилися однієї помилки: Futurum I було замінено на Präsens.
10. Тут буде висвітлено лише одне питання, яке стосується цих відносин.
Hier soll nur auf eine einzelne Frage dieser Beziehungen eingegangen werden.
На позначення майбутньої дії вживаємо конструкцію із sollen, що є досить поширеним у німецькій мові.
У даному випадку всі студенти допустили ідентичну помилку. Конструкція з sollen була замінена на Futurum I.
11. Ти маєш з нами піти! Чи ти так і будеш стояти?
Du wirst mit uns gehen! Wirst du still sein?
У цьому реченні маємо вживання Futurum I для вираження модального значення – вимоги. Шість студентів переклали дане речення за допомогою Futurum I.
12. Можливо, й зброя у нас власне є, цього я напевне не знаю. Тобі це краще знати. (Тобі видніше).
Vielleicht Waffen wir eigentlich besitzen, daß weiß ich nicht genau. Ihr werde es besser wissen.
Дія, виражена за допомогою Futurum I одночасна з дією позначеною формою Präsens – weiß, тобто обидві дії відносяться до теперішнього. Усі студенти допустили помилку у другому реченні. Здебільшого було вжито Präsens замість Futurum I.
Отже, із 144 речень 57 ( близько 40%) було перекладено не правильно, що свідчить про недостатній рівень обізнаності студентів з приводу проблеми перекладу майбутності дії з української на німецьку мову.
2.2 Розбіжності при перекладі майбутності дії за допомогою часів Futurum I та II
В українській мові є категорія виду, що не притаманно німецькій, про що вже зазначалося вище. У німецькій мові розрізняють Futurum I та Futurum II як абсолютний та відносний часи, при цьому Futurum II слугує для вираження дії, яка передує іншій в майбутньому ( як зазначалося раніше). Український майбутній час розрізняють за видом. Але Futurum II, як відносний час, включає у своє значення і поняття доконаності, при наявності дієслова доконаного виду. Тому в українській мові йому відповідатиме форма майбутнього часу доконаного ви