Курсовая работа: Розрахунок елементів азимутального привода радіолокаційної літакової антени

Вступ

Курсова робота з теми: «Розрахунок елементів азимутального привода радіолокаційної літакової антени» є формою самостійної роботи студентів. Будучи одним з методів опанування ними теоретико-практичних знань з курсу «Механіка» та «Механічні пристрої ЕА», вона допомагає вирішити наступні задачі:

- Навчити студентів загальних методів дослідження і проектування механізмів, машин і приладів;

- Навчити студентів розуміти загальні принципи реалізації руху за допомогою механізмів;

- Навчити студентів системно підходити до проектування машин і механізмів, знаходити оптимальні параметри механізмів за заданими умовами роботи;

Особливістю цієї курсової роботи є поєднання суто теоретичних знань з практичним досвідом у розробці та проектуванні механізмів. Тому її виконання допомагає студентам набути навички роботи з довідковим матеріалом, каталогами, таблицями та гостуванням розмірів окремих деталей, оволодіти методикою підбору стандартних деталей та вузлів, які використовуються у механізмі, що проектується.

Для успішного виконання роботи необхідно чітко засвоїти послідовність проектованого розрахунку, осмислити роль кожного його етапу, технічну сутність розрахункових формул, а також фізичний зміст величин і коефіцієнтів, що входять до них. Таке осмислення дозволить усвідомлено вирішувати поставлену інженерну задачу, оптимізувати технічне вирішення у заданому напрямі.

1. Технічне завдання

Технічне завдання : спроектувати редуктор азимутального привода радіолокаційної літакової антени за наступними вихідними даними, занесеними до таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Кут обзору, град.	100
Швидкість обзору, , град/с.	80
Тривалість реверсу, tp , с	0,09
Статичний момент опору, приведений до вала двигуна, Мс , Нмм	9
Гарантійний термін роботи, Т, год.	1100

Вважати:

1. Режим роботи привода симетрично-реверсивний за графіком, а реверс двигуна здійснюється електронним блоком керування

2. Приведений момент інерції усього привода може бути обчислений за формулою: J_П =1,2J_R , де J_R – момент інерції ротора двигуна

Виконати:

1. Підібрати двигун, вважаючи, що передаточне відношення усього привода лежить у межах 200400, перевірити здатність двигуна забезпечити потрібне кутове прискорення ланок привода.

2. Розбити загальне передаточне відношення привода відповідно до умови: i₁₂ <i₂₃ <i₃₄ <i₄₅ , яка забезпечує мінімізацію моменту інерції редуктора; передаточне відношення останнього ступеня уповільнення взяти у межах i₄₅ =8…10

3. Обчислити міжосьову відстань останнього ступеня зачеплення редуктора привода з урахуванням величини максимального потрібного рушійного моменту на валу двигуна. Коефіцієнт зовнішньої динаміки під час розрахунку взяти К_Д =1,5

4. Обчислити модуль третього ступеня уповільнення m₃ . Назначити інші модулі зачеплень, забезпечуючи умову: m₁ <m₂ <m₃ <m₄

5. Розрахувати фрикційну муфту, яка працює без змащення, з умови передачі моменту, що не перевищує на 20% максимальний потрібний момент на валу

2. Підбір двигуна

2.1 Для підбору двигуна визначаємо діапазон обертів, у якому має обертатися його ротор.

Оскільки передаточне відношення всього привода має бути у межах , то:

, (3.1)

де – оберти вала двигуна (вхідна ланка);

– оберти вала пристрою огляду (вихідна ланка).

Визначаємо оберти вала пристрою:

oб/хв, (3.2)

де - кутова швидкість вала пристрою огляду у градусній мірі.

Тоді з (1) діапазон обертів вала двигуна буде:

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--