Курсовая работа: Розрахунок елементів цифрової системи передачі інформації
Висновки за результатами аналізу:
1. Джерело повідомлень формує повідомлення, що представляє собою безперервний стаціонарний випадковий процес.
2. Кількість рівнів квантування визначає розрядність АЦП. Для АЦП у даній курсовій роботі ставляться невисокі вимоги, оскільки необхідна його розрядність є невеликою.
3. За допомогою завадостійкого кодування кодом Хемінга можливо закодувати повідомлення, що передається, та зменшити цим самим вплив завад на нього при передачі.
4. Обраний модулятор має просту структуру та добре справляється із своєю задачею модуляції гармонійного переносника.
5. Ефективність використання пропускної здатності каналу у даній курсовій роботі складає лише 5,1%. Це значить, що канал може використовуватись ефективніше.
6. Частотна модуляція дещо програє амплітудній і фазовій при заданому способі прийому.
7. Оскільки передане повідомлення було закодовано кодом Хемінга, то на етапі декодування можливо виявити та виправити однократну помилку у прийнятій кодовій комбінації.
Висновки
Теорія і техніка передачі інформації складалися протягом багатьох років і в теперішній час продовжують швидко розвиватися. Особливе місце системи передачі інформації займають в автоматизованих системах управління, в яких необхідно забезпечувати передачу досить великих потоків інформації з високою швидкістю, вірністю та надійністю.
Сучасна теорія передачі інформації дозволяє досить повно оцінити різні системи зв’язку щодо їх перешкодостійкості і ефективності і тим самим визначити, які з цих систем є найбільш перспективними. Теорія досить чітко вказує не тільки шляхи удосконалення існуючих систем зв’язку, але і шляхи створення нових, більш досконалих систем.
Перелік посилань
1. Основи теорії передачі інформації, О.О. Панчук, О.Г. Мішин, О.І. Лошінов, Житомир 2004.
2. Основи теорії передачі інформації частина 2 (основи теорії інформації та кодування), В.П. Сіденко, ЖВІНАУ 2002.
3. Основи теорії передачі інформації частина 2 (методи передачі інформації), Р.А. Андрощук, С.В. Петраш, О.Є. Леонтьєв, Житомир 2006.
4. Цифрове оброблення сигналів, А.С. Глинченко, Красноярськ 2001.