Курсовая работа: Розвиток у старших дошкільників мовленнєво-комунікативних навичок розповіді

Гра

– Удосконалювати уміння дітей розгортати та позначати словами ланцюжок предметних ігрових дій;

– Збагачувати тематику ігор та зміст рольового спілкування; [13.с. 179]

– Самостійно і змістовно, весело спілкуватися з однолітками. Вільно користуватись виразним жестом, словом;

– Позначати словом роль і задум гри, заміняти згорніту ігрову дію, розкривати змістову суть сюжетно – рольових взаємин; [19.с. 131]

Художня література

– Учити пізнавати на портретах знайомих дітям письменників, поетів, художників, називати їхні твори; [19.с. 206]

У першому розділі було висвітлено поняття «розповідь». Отже, розповідь – це здійснення мовлення (як процес), наведення мовленнєвих висловлювань, один з основних видів спілкування.

Було проаналізовано та прівняно дві програми вихованя та навчання дітей «Дитина» та «Малятко».

Таким чином, можна сказати, що завдання з навчання дошкільників складати розповідь – роздум фрагментарно зазначено у програмі «Малятко»; а у програмі Дитина, вони відсутні взагалі.

2 . Особливості розвитку у старших дошкільників мовленнєво-комунікативних навичок розповіді

2.1 Аналіз мовленнєвих навичок дітей старшого дошкільного віку створювати розповідь

Мета констатувального експерименту – визначення рівня розвитку мовленнєвих навичок дітей старшого дошкільного віку.

Завдання:

1. Розробити завдання для дітей;

2. Підібрати показники та охарактеризувати рівні розвитку мовленнєвих навичок розповіді дітей старшого дошкільного віку;

3. Охарактеризувати розповідне мовлення дітей та визначити рівень сформованості мовленнєвих навичок розповіді;

Отже, щоб навчити дітей старшого дошкільного віку логічно мислити, міркувати, доводити, ми розв’язували низку завдань з навчання їх складати розповіді-роздуми, а саме:

1. · розвиток загальних уявлень дитини про навколишній світ, формування вміння визначати істотні ознаки предметів та явищ і встановлювати між ними логічні зв’язки;

2. · обізнаність у межах тем «Природа навколо нас», «Стосунки між дітьми», яка дозволятиме правильно розуміти, вибирати та узгоджувати слова в розповіді-роздумі;

3. · збагачення словника дітей сполучниками (бо, тому що, внаслідок того що, через те що), вставними словами (так, наприклад, по-перше, по-друге), займенниками (це, цей, той, все, кожний, будь-який, ніякий, ніхто) як засобами зв’язку в логічному процесі роздуму, послідовності його складових частин;

4. · формування елементарних уявлень про структуру розповіді-роздуму та навичок, які забезпечують оформлення цього виду тексту та його зв’язків.

Реалізація цих завдань у навчанні старших дошкільників складати розповідь-роздум має відбуватись поетапно. Охарактеризуємо змістову наповнюваність кожного етапу.

І. Підготовчий етап.

Мета:

1. · накопичення сенсорно-інформаційного досвіду, на основі якого діти виділяють характерні ознаки явищ, предметів, природи та соціального оточення;

2. · забезпечення естетичного сприймання художніх творів з тем «Навколо рідної природи», «Стосунки між дітьми».