Курсовая работа: Розвиток у старших дошкільників мовленнєво-комунікативних навичок розповіді

І. Обсяг висловлювання – кількість слів, словосполучень, речень.

ІІ. Композиція розповіді – наявність вступної частини, основна частина, кінцівка.

ІІІ. Синтаксична будова розповіді.

Рівні мовленнєвого розвитку

ВИСОКИЙ – висока мовленнєва активність і якість мовлення діалогічного і монологічного, правильна звуковимова, достатній словник, володіння семантикою слів, відсутність граматичних помилок, виразно-чиста мова, уміння помічати і виправляти помилки.

СЕРЕДНІЙ – недостатня активність і якість мовлення, дитина потребує стимулювання мовленнєвої діяльності. Спостерігаються помилки у звуковикові, граматичні помилки. Розповідь за зразком і допомогою вихователя. Оцінює себе не завжди об’єктивно.

НИЗЬКИЙ – незадовільна активність і якість мовлення, не володіє зв’язним висловлюванням, у мовленні багато помилок. Відсутні оцінно-контрольні дії.

2.2 Методичні рекомендації розвитку у старших дошкільників мовленнєво-комунікативних навичок розповіді

У зв'язку, з переходом до навчання дітей в школі з шестирічного віку передбачається подальше вдосконалення всієї виховно-образовательной роботи в дитячому саду. Особливе значення має мовна підготовка. Діти повинні прийти в школу з добре розвиненою мовою. А для цього необхідно систематично проводити обстеження достатку розвитку різних сторін мови дітей, використовуючи окремі методичні прийоми і завдання.

Правильно і чітко організована робота по розвитку мови в ДНЗ можлива лише в тому випадку, якщо вихователь добре знає достаток мовного розвитку всіх дітей групи. Це допомагає йому правильно планувати свою діяльність а залежно від міцності опанування дітей матеріалом – коригувати заняття в групі.

Систематичний контроль над тим, як діти засвоюють мовний матеріал, має важливе значення, для встановлення спадкоємності між дитячим садом і школою. До моменту вступу до школи діти повинні мати приблизно однаковий рівень мовного розвитку.

Індивідуальне різностороннє обстеження сприяє найбільш точному встановленню рівня розвитку мови дитини, але вимагає багато часу. Щоб скоротити терміни перевірки, можна, окрім вибіркового обстеження, об'єднувати ряд завдань, одночасно виявляючи достаток сформованості різних розділів мови. Так встановлюючи знання дитиною художньої літератури і пропонуючи йому розповісти казку (або прочитати вірш), перевіряючий одночасно фіксує звуковимову, дикцію, уміння користуватися голосовим апаратом; при складанні дитиною розповідей по картині (виявлення розвитку зв'язної мови) перевіряючий відзначає, які пропозиції використовуються (виявлення сформованості синтаксичної сторони мови), які лексичні засоби (виявлення словарного запасу) і інше.

Обстеження мови може здійснюватися і на контрольно-перевірчих заняттях, коли вихователь або перевіряючий ставить завдання з'ясувати як діти опанували той або інший мовний матеріал.

Важливою умовою розвитку мовної культури дітей дошкільного віку є робота над словом яка розглядується у взаємозв'язку з вирішенням інших мовних завдань. Вільне володіння словом, розуміння його значення, точність слововживання є необхідними умовами освоєння граматичної будови мови, звукової сторони мови а також розвитку уміння самостійно будувати зв'язний вислів.

Правильно і чітко організована робота по розвитку мови в дитячому саду можлива лише в тому випадку, якщо вихователь добре знає достаток мовного розвитку всіх дітей групи. Це допомагає йому правильно планувати свою діяльність а залежно від міцності опанування дітей матеріалом – коригувати заняття в групі.

Вибіркове обстеження мови дітей дає можливість контролювати засвоєння ними матеріалу, уточнювати на заняттях ефективність окремих методичних прийомів, дидактичних ігор, вправ.

Аналіз мовлення дітей під час спілкування показав існування певної невідповідності: діти не в повному обсязі послуговувалися власним лексичним запасом. У більшості випадків діти користувались простими реченнями або використовували лише підрядну частину складного речення, яка починається зі сполучника «тому що». Це свідчить про труднощі, пов’язані зі структурною складністю та необізнаністю дітей зі спеціальними мовленнєвими засобами зв’язку між реченнями та структурними частинами розповіді-роздуму.

Багаточисельні спостереження показують, що серед дітей навіть одного і того ж віку нерідко наголошується великий діапазон в засвоєнні мови. Це ускладнює виділення критеріїв, по яких можна було б визначати рівень мовного розвитку. Інша трудність полягає в тому що рівень опанування мови дітьми зазвичай визначається рівнем засвоєння її різних розділів: фонетики, лексики, граматичної будови і так далі Проте, як показує практика, одна і та дитина може володіти багатим словарним запасом, але при цьому мати недоліки у фонетичному оформленні (наприклад неправильно виголошувати окремі звуки) або допускати граматичні помилки, але уміти послідовно і точно описувати події, свідком яких вона була.

Висновки

На сучасному етапі розвитку дошкільної педагогіки робота освітніх закладів особистісно орієнтованої моделі навчання висуває потребу по-новому підходити до проектування навчального середовища, обирати нестандартні методи та форми залучення дошкільнят до різних видів діяльності, що, в свою чергу, передбачає глибоке й різнобічне вивченння пізнавальних здібностей дітей.

Тому цей процес відбувається спонтанно, без акценту на функціональному змісті та прикладному значенні вміння говорити, переказувати, його формування, власне, є першочерговою метою серед дидактичних та розвивальних цілей навчання. Саме в період дошкільного віку необхідно забезпечити розвиток мовлення у дітей, а образотворча діяльність стане цьому в нагоді. Заняття образотворчою діяльністю активізують творчий потенціал дитини, розвивають фантазію, інтуїцію, уяву, мислення, мовлення. Також величезне значення, для розвитку мови, має участь дитини у гуртках: художніх, літературних, технічних, юних натуралістів.

Широко застосовують для розвитку мови у дітей дошкільного віку ігрову діяльність. Гра має активний, творчий, імпровізований характер. Широко застосовують сюжетно – рольові ігри, гру – драматизацію, гру з правилами які дають невичерпні можливості для розвитку фантазії та творчості, мови. У рольовій грі дитина уявляє один предмет замість іншого, а себе бачить та описує у різних ролях.

Підбиваючи підсумки, я хотіла б зазначити, що всі поставлені завдання моєї курсової роботи були успішно вирішені: