Курсовая работа: Розвивальне навчання школярів
У 7 класі треба більше давати завдань пошукового та творчого характеру. Читати тексти бажано у повному обсязі, адже літературний твір – це поліфонічна система, і вивчати його в уривках – неможливо.
Роль проблемно-пошукового методу в організації дослідницької діяльності учнів
Розвинути інтерес до читання можна лише за однієї умови – кожен урок зарубіжної літератури має бути цікавим. Потрібно, щоб учні думали і шукали.
Одним з шляхів розв’язання цієї проблеми є проблемно-пошуковий метод, або організація самостійної дослідницької роботи. Ця проблема пройшла довгий шлях випробувань в педагогіці.
Чи не перший її порушив давньогрецький філософ Сократ. Його „Досліджуймо” визначило подальші підходи до вивчення суті явищ минулого і сучасного. На межі 50-60 років ХІХ століття ідею дослідницької діяльності підтримав лікар і педагог М.І.Пирогов. цю діяльність школярів у процесі пізнання він протиставляв офіційному навчанню, яке називав ще „класно-перевідним”.
К.Д.Ушинський неодноразово повторював: „… навчання має завжди сприяти діяльності, адекватній силам дитини, і допомагати їй тільки там, де потрібно, поступово послаблюючи підтримку з віком дитини”. Таку саму думку висловила і С.Русова, яка зазначала, що не варто вчителеві у своїх викладах вичерпувати тему: слід дітям самим до її остаточного розуміння.
Ідею дослідницької діяльності палко підтримував відомий учений-методист другої половини ХІХ століття В.Я. Стомянін. Його методика була спрямована на критичний аналіз твору, передбачала вільне його трактування, сприяла формуванню творчого читача.
У 30-40-х роках ХХ століття цю проблему розглядали М.М.Соколова, М.О.Рибникова, В.В.Голубков та інші.
Питання проблемно-пошукового підходу до вивчення літератури й нині цікавить учених, учителів, методистів.
Д.С.Ліхачов на запитання: „Чи все вам зрозуміло у „Слові”?” – відповів: „Звичайно, ні. Взагалі, у літературному творі не може бути все зрозумілим. Якщо це трапляється, то твір втрачає свою таємничість”.
Така відповідь ученого свідчить про те, що дослідницький метод пізнання – головний.
І завдання кожного вчителя полягає в тому, щоб пробудити в учнів дух пошуку, створити на уроці сприятливі для цього умови. А це можливо лише завдяки серйозному аналізу, дослідженню твору, коли учні стають відкривачами.
Без дослідницької роботи неможливо провести нестандартні уроки, які так подобаються учням. Адже саме на таких уроках з’являється можливість кожному на певний час стати „вченим-дослідником”, утвердити себе як особистість. Саме пошуковцями учні стають на таких уроках, як позакласне читання за казкою Ш.Перро „Попелюшка”. Вони мають можливість бути і модельєрами, пропонуючи власну модель сукні для героїні і філософами, розмірковуючи чому цю казку і досі люблять і дорослі і діти.
Найбільша пізнавальна активність виявляється тоді, коли учень сам знаходить проблему, формулює запитання до неї і сам шукає відповіді на них. Такі запитання виникають, наприклад, під час обговорення мотивів і вчинків героя.
- Печорін не кохає Мері, чому ж він домагається її кохання?
- Раскольников віддає останні копійки Мармеладовим, але вбиває стару. Добрий він чи злий?
Серед видів шкільного дослідження можна відокремити такі:
Біографічний (збір цікавих та невідомих фактів із біографії письменника. Наприклад, 5 клас, Дж.Кіплінг – матеріали про Нобелівську премію, про прострелену книгу з Франції, 6 клас – Легенди про Езопа.)
Художній (виразне читання з чітко висловленим над завданням – метою завдання, інсценування твору, створенням сценаріїв на основі літературного твору).
Читацький (накопичення спостережень над текстом, аналіз читацьких вражень інших учнів)
Краєзнавчий (ознайомлення з пам’ятними місцями. Наприклад „Зарубіжні письменники і Україна”)
Історичний (аналіз історичних подій та їх відображення в літературному творі. Наприклад „Троя – реальність чи вигадка?”)
Мистецтвознавчий (аналіз творів образотворчого, музичного, театрального мистецтва у зв’язку з літературою. Наприклад „Художня література як мистецтво слова. Література та інші види мистецтва”)
Цікавим є те, що проблемно-пошуковий метод дає можливість враховувати індивідуальні особливості учня, сприяє його художньому розвитку, адже ми прямуємо до профілізації навчання.
Схильність до роздумів, спостережень, аналізу явищ життя і мистецтва притаманні старшим підліткам. Цілком очевидно, що порівняно з шести-семикласниками, методи та прийоми навчальної діяльності мають ускладнюватись. Вони покликані створити у класі поля творчого пошуку, включити учня в діалог, щоб він відчув себе рівноправним його учасником, співтворцем на уроці.
Захист власних проектів
Такі можливості забезпечує метод „Захист власних проектів”. Він спрямований на активізацію розумових здібностей учня, формування у нього критичного мислення, осягнення насамперед себе як особистості. Ефективність застосування методу залежить від багатьох чинників: міри опанування класом тексту літературного твору, загального рівня його підготовки, ставлення до творчих завдань, психологічного клімату, майстерності вчителя, його уміння чітко сформулювати запитання, дати вичерпну інструкцію. Даний метод може бути довгостроковим, коли учні упродовж тижня, місяця виконують самостійно завдання вдома, а потім захищають власну роботу на уроці. А можна застосовувати метод на уроці протягом 20-30 хв. краще використовувати цей метод на етапі закріплення знань, умінь і навичок, коли текст прочитано, проаналізовано. Назви всіх проектів (5-6, залежно від кількості учнів в класі) записуються на дошці. Вчитель характеризує кожен із них, коротко пояснює завдання. Воно докладно сформульовано в інструкціях, які знаходяться тут же.
Проекти можуть бути такими:
- „Я – лінгвіст” (робота зі словником, розкрити зміст слів);