Курсовая работа: Розвивальне навчання школярів

ІІІ етап уроку. Узагальнення.

Завдання. Висловити своє ставлення до героїні, використавши прийом сенкан:

1.Герда.

2.Мужня, віддана.

3.Любить, шукає, перемагає.

4.Дівчина рятує названого брата.

5.Героїня.

IV етап уроку . Домашнє завдання.

Дати розгорнуту розповідь на тему "Від Герди-дівчинки до Герди-дівчини" за упорядкованим планом.

Завдання за стратегією ЧПКМ: "Порушена послідовність". Розставити у певному порядку пункти плану:

Дівчина, доросла зовні, —дитина серцем.

Місце Герди в казці Г. К. Андерсена "Снігова королева".

Моє ставлення до Герди.

Шлях Герди від дівчинки до дівчини:

а) любляча і скромна подруга Кая;

6) терпляча, мужня, здатна до самопожертви мандрівниця.

Саме ось таке звернення до методики критичного мислення дає можливість вчити дітей застосовувати набуті знання у нестандартних ситуаціях на різних етапах уроку. А переказуючи літературний твір від імені його персонажа (основна мета уроку), учні працюють індивідуально, у парах, у групах, вчаться разом аналізувати завдання, приходять в процесі роботи до порозуміння. Цьому сприяє і використання технології критичного письма: добір матеріалу, який відповідає їхньому завданню: "Як вплинули зустрічі з героями твору на Герду".

У свідомості учнів 7 —11 класів уже чатують запитання: "Що ця інформація означає для мене?", "Як це знання співвідноситься з тим, що я знаю?", "Як я ставлюся до нього?". Робота учнів цих класів стає самостійнішою. Отримавши випереджальні індивідуальні та групові завдання, вони опрацьовують рекомендовану літературу і добирають потрібні їм дані.

Застосувавши технологію ЧПКМ, прийом кубування, учні досить ефективно можуть розглянути, скажімо, жанр химерного бароко у всіх його проявах, звернувшись при цьому до інших видів мистецтва, залучивши відомості з інших предметів.

"Вчитися мислити критично щоденно!" — це наш девіз, мій і моїх вихованців. Основа цієї роботи – вміння критично читати. Текст завжди має бути осмисленим. Цьому сприяють фрагментоване читання і паузи, заповнені такими запитаннями:

— Що ви відчули, читаючи?

— Що уявили під час читання?

— Чи є щось позитивне у тому, про що розповідається у творі? Негативне? Чому ви так думаєте?

— Де відбувається зміна у перебігу подій?

— Як ви гадаєте, що трапиться далі?

— Чи закінчиться твір так, як ви очікуєте?

— Що б ви зробили на місці героїв?! чому саме так?

Твір при цьому не переказується буквально. Учні, звертаючись один до одного, висловлюють свої думки, інколи сперечаються. Вчитель тільки коригує і спрямовує їхню думку.

Під час навчання доцільно використати і різноманітні форми критичного письма. Вони дають змогу учням викладати свої міркування щодо прочитаного, аргументувати свої погляди, шукати розв’язання проблем. Письмовий твір слід будувати насамперед як уявну розмову з кимось, добираючи з огляду на це і тональність, і лексику, і стилістику: автор — учень, об’єкт — зміст твору, уявна аудиторія — читач. Ефективний результат дають кілька тем, тоді кожен учень мас можливість обрати власну.