Курсовая работа: Розвивальне навчання школярів
- „Я – скульптор” (зробити скульптурні фігурки речей-символів);
- „Я – перекладач” (уривок твору перекласти іншою мовою).
Учні обирають один із них і займають місце у відповідних групах. Хтось буде генератором ідей, інші стануть виконавцями. Учитель допомагає, пояснює, контролює ситуацію. Враховуючи завдання профілізації школи, специфіку вивчення зарубіжної літератури у класах різних профілів, „Захист власних проектів” як метод є універсальний. Учитель добирає завдання відповідно до профілю класу. Так, проводячи урок за темою „Імпресіонізм. Поль Верлен” у 10 класі художньо-естетичного профілю, можна запропонувати проекти: „Я – дизайнер”, „Я – модельєр”, „Я – музикант”.
У класах філологічного профілю доцільними є проекти: „Я – поет”, „Я – режисер”, „Я – перекладач”, „Я – літературознавець”.
Отже, якщо вчитель творчо підійде до організації роботи за методом „Захист власних проектів” – запропонує як універсальні, так і ситуативні проекти, чітко складе інструкції для кожної групи з урахуванням вікових можливостей учнів, знайде потрібні слова, щоб підбадьорити їх, створити творчу атмосферу, ситуацію успіху – то наслідком такої діяльності стане краще розуміння ними художнього твору, вільнішою, неформальною побудовою власних інтерпретацій. А розвитку творчих здібностей це додасть нових імпульсів. Навчальне проектування не є принципово новою технологією. Метод проектів або метод „проблем”, виник у 20-ті роки ХХ століття у США. Джон Дьюї розробив ідеї активізації доцільної діяльності учня у співвідношенні з його особистими інтересами саме в цих знаннях як засад навчання.
Типи проектів:
1. Дослідницькі – для них важливі мета, структура, соціальний напрямок, актуальність.
2. Творчі – учні самостійно працюють над створенням журналу подорожі разом з улюбленим героєм, над колективним колажем, відеофільмом, вечором, на засіданні літературного клубу, читають свої вірші, готують і презентують збірки.
3. Ігрові – це літературно-театральні вистави, ігрова імітація соціальних і ділових стосунків, обґрунтування різних сюжетних версій та ситуацій, у яких опиняються герої.
Наприклад: ділова гра „Ви в ефірі”. Учні виконують роботу репортерів, редакторів, надають цікаву інформацію у прес-центр, а диктори мають виступити в ефір повідомленням.
4. Інформаційні – пошук інформації про біографію письменника, відомості про різні редакції твору, складання карти подорожей літературних героїв.
5. Прикладні – складання програм, словників, проекту освіти 2050 року, хроніки життя класу.
Участь у проекті надає дітям можливість здійснити свій вибір ідей, норм, моделей поведінки, учні несуть відповідальність за цей вибір, працюють в атмосфері співпраці, бо успіх кожного – це успіх всіх.
Проектна технологія здатна виявити та розвинути хист, азарт кожного учня, врахувати його вдачу, здібності, схильність до тих наукових знань, які йому найбільше цікаві.
Метод проектів вимагає самостійної діяльності учнів для розв’язання певної творчої проблеми.
Мета творчих проектів:
- формувати інтелектуальні, спеціальні та загальнокультурні знання, уміння учнів;
- стимулювати ініціативність, рішучість, навички співробітництва;
- розвивати логічне мислення;
- використовувати якнайповнішу інформацію;
- розвивати навички самостійного планування, самоосвіти, комунікабельності.
Проектування – це особливий тип інтелектуальної діяльності, відмінною особливістю якої є перспективна орієнтація дослідження, яке має практичне спрямування.
Проектна діяльність на уроках зарубіжної літератури зобов’язує дітей:
- планувати свою роботу, передбачати можливі результати;
- використовувати багато джерел інформації: літературні твори, матеріали преси, дослідження літературознавців;
- самостійно шукати і накопичувати матеріал;
- аналізувати твори різних епох, зіставляти різноманітні факти;
- аргументувати думку;
- приймати власні рішення;