Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи форм та способів оплати праці

1.1 Поняття та функції оплати праці

1.2 Застосовувані форми й системи оплати праці

2. Аналіз оплати праці на підприємстві на прикладі ТЗОВ "Завод будівельних конструкцій"

2.1 Аналіз фонду заробітної плати та чисельності працюючих

2.2 Аналіз використання робочого часу та продуктивності праці

2.3 Аналіз форми та системи оплати праці на підприємстві

3. Шляхи покращення ефективності від застосування різних форм та систем оплати праці

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Вступ

На сьогоднішній день наша держава знаходиться в процесі динамічного розвитку соціально-економічних відносин. З кожним роком економіка країни зміцнюється, зростає ВВП, поступово підвищується добробут населення. Такий процес еволюції народного господарства України обумовлений рядом факторів, основними з яких є розміщення іноземних інвестицій, перетворення тіньових капіталів в реальні працюючі кошти, прийняття деяких законів, що створюють сприятливі умови для фінансово-господарської діяльності. Однак, є ще один досить потужний фактор, величина якого може кардинально впливати на розвиток економіки країни – заробітна плата. На сьогодні цей чинник знаходиться майже в неактивному стані.

Від рівня заробітної плати кожного працюючого українця залежить сукупний дохід населення, в залежності до якого формується попит на товари, роботи, послуги. Відповідно відбувається стимул зростання виробництва.

Розглядаючи оплату праці на мікрорівні, необхідно зауважити, що її величина може здійснювати безпосередній вплив на ефективність діяльності окремого суб’єкта господарювання. Саме правильність обрання форм та способів оплати праці може зекономити додаткові кошти підприємству чи підвищити рівень продуктивності праці.

Обрану тему даної курсової роботи розкрили в своїх працях такі науковці як Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Семенів О.М., Г.О. Швиданенко, С.Ф. Покропивний, Савицька Г.В., Поддєрьогін А.М., С.М. Клименко Нажаль, сьогодні мало хто приділяє увагу вагомості даного чинника, не усвідомлюючи короткостроковості економічного ефекту від економії на заробітній платі працівників.

Варто зазначити, що актуальність обраної теми даної курсової роботи обумовлена саме вагомим значенням даного фактора як для ефективності роботи окремого підприємства, так і для загального соціально-економічного ефекту держави.

Предметом дослідження даної теми є система оплати праці окремого суб’єкту господарювання.

Метою роботи є визначення найоптимальнішого співвідношення форм та методів здійснення оплати праці для підприємств різного спрямування.

Для досягнення поставленої мети було обрано наступні завдання:

1. Вивчення теоретичних основ форм та системи оплати праці.

2. Дослідження форм та методів оплати праці на окремому підприємстві.

3. Порівняння теоретичних та практичних сторін досліджуваного питання.

4. Виявлення негативних сторін формування системи оплати праці на підприємстві.

5. Формування, на основі проведеного дослідження, пропозицій щодо вдосконалення систем оплати праці на підприємствах та щодо підвищення соціально-економічного ефекту заробітної плати.

1. Теоретичні основи форм та способів оплати праці

1.1 Поняття та функції оплати праці

Ефективність функціонування та соціальний розвиток тих чи тих суб’єктів господарювання (трудових колективів) забезпечується передусім формуванням належних індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, провідною формою реалізації яких є оплата праці різних категорій персоналу.

Оплата праці – це будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Оплата праці складається з основної заробітної плати й додаткової оплати праці. Розміри оплати найманого працівника залежать від результатів його праці з урахуванням наслідків господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата працівника залежить від результатів його праці й визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками і доплатами у розмірах, не вищих за встановлені чинним законодавством. Рівень додаткової оплати праці здебільшого залежить від кінцевих результатів діяльності підприємства. Зазвичай до додаткової оплати праці відносять премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а також надбавки й доплати, не передбачені чинним законодавством або встановлені понад розміри, дозволені останнім. За розрахунками середньої структури середньомісячного заробітку персоналу на виробничих підприємствах України протягом кількох останніх років, основна заробітна плата й додаткова оплата праці становлять відповідно 70–80 і 20–30% від загальної величини цього заробітку.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--