Курсовая работа: Способи відтворення паремій з англійської мови на українську та порівняння лексичних одиниць при відтворенні

3) винайти основні методи відтворення прислів’їв та приказок з української мови на англійську та навпаки;

4) порівняти лексичні одиниці паремій, що мають у своєму складі зоонім – назву тварини чи птаха.

Дослідивши спочатку фразеологію ми дізнались, що предмет фразеології – це сполучення слів, що не утворюються спонтанно у мовленні. А входять у нього як готові блоки з певними значеннями. Фразеологізмам властива метафоричність та образність, вони можуть належати до стилістично забарвленої лексики.

Також дізнались, що існують різні підходи щодо принципів класифікації фразеологізмів: структурно-семантичний, граматичний, функціонально-стилістичний. Найбільш поширеною є структурно-семантична класифікація В.В. Виноградова.

Ураховуючи те, як класифікував фразеологізми Л.А. Булаховський, а саме: 1) прислів’я і приказки; 2) професіоналізми; 3) усталені вислови з анекдотів, жартів тощо; 4) цитати з Біблії; 5) переклади іншомовних висловів; 6) крилаті вислови письменників; 7) влучні вирази видатних людей; ми винаходимо яку роль відіграє наука паремологія у фразеології.

Розглянувши прислів’я та приказки як жанр усної народної творчості ми дізнались про основні проблеми дефініції прислів’їв та приказок.

Визначили, що таке прислів’я та що таке приказка: прислів’я – це короткий, усталений у мовній практиці, як правило, ритмічно організований вислів переважно повчального характеру, в якому зафіксовано багатовіковий досвід народу, має форму речення (простого чи складного); приказка – це також короткий вислів, що може мати форму словосполучення чи неозначено-особового чи інфінітивного речення, усталеного та здебільшого повчального.

Також перед тим як розбирати основні способи відтворення паремій ми визначили, що паремії англійської та української мов можуть бути подібними за лексичним складом, комунікативним значенням та стилістичним забарвленням, та все ж значна частина англійських, і українських прислів’їв мають свої особливості, і відповідник у порівнюваній мові часто буває тільки приблизним

Потім ми у процесі дослідження винайшли основні способи відтворення паремій з української мови на англійську та навпаки, та порівняли лексичні зміни при відтворенні. Ми визначили, що при повній відповідності (еквіваленту) прислів'я не втрачається лексична образність зоонімів. Паремії можуть відтворюватись частковою відповідністю прислів'я, коли прислів'я мови перекладу еквівалентне прислів'ю оригіналу по сенсу, функції і стилістичному забарвленню, але розрізняється своїм образним змістом. Розібравши цей спосіб відтворення можна зазначити, що тут втрачається лексична відповідність.

При передачі прислів'їв нерідко використовується прийом калькування. При такому способі відтворення зберігається повна специфіка прислів’я чи приказки. Спосіб калькування зберігає усі образні лексеми в їх початковій формі, у формі мови оригіналу.

Також при відтворенні паремій можна звернутись до так званої «псевдо паремії». Ми визначили, порівнюючи паремії англійської та української мов,

що при такому способі відтворення паремій, як бачимо, зазвичай зоонімічна лексика не зберігається.

Ще один спосіб відтворення паремій – це переказ фразеологізму, тобто описовий спосіб відтворення. При такому способі відтворення паремій лексичний фон зазвичай частково зберігається. Образна лексика, звичайно, порушується. Також слід зазначити, що при такому способі відтворення перекладач має превілегію обирати чи залишити образну лексику оригіналу, чи змінити на іншу.

Тож, хоча і більшості випадках первісне значення зоонімічної лексики у прислів’ях та приказках англійської та української мов розбіжне та функцію зоонімічна лексика виконує однакову: зберігає емотивне значення паремії та несе в собі відповідну смислову загрузку.

Список використаної літератури

1. Авксент’єв Л.Г. Семантична структура фразеологічних одиниць сучасної української мови та особливості її формування – «Мовознавство.» 1997

2. Алєксєєва І.С.Професійний тренінг перекладача. – вид.«Союз», 2001 р.

3. Алефіренко М.Ф. Проблема фразеологічного рівня мови – «Мовознавство» 1984

4. Арнольд І. В. Стилістика. Сучасна англійська мова.–Підручник для ВНЗ-4-е изд. 2002

5. Булаховський Л.А. Вибрані праці в п’яти томах. – Київ, 1978. –

Т.3

6. Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов – вид. «Нова книга» 2003

7. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография – Москва 1987

8. Виноградов В.С. Общие лексические вопроси – Москва 2004

9. Голікова Ж.А. Перевод с английского на русский – Москва 2003

10. Карабан В. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську мову – Вінниця 2003

11. Кунін А.В. Английская фразеологія – Москва 1990

12. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти – Київ 1999

13. Мезеника ?