Актуальність роботи. Середній шкільний вік (від 12-13 до 15-16 років) називають підлітковим, перехідним від дитинства до юності. Цей вік є дуже визначальним в фізичному розвитку дітей. В організмі відбуваються значні перебудови.

Він співпадає з стрічкою бурхливого зростання організму. Для цього віку характерні нерівномірне дозрівання. Протягом цих років з'являються ознаки статевого дозрівання, відбувається перетворення хлопчика в юнака, дівчинки в дівчину. Зростання тіла в довжину переважає над зростанням у ширину; кінцівки ростуть швидше, ніж тулуб. Зберігається велика рухливість хребта, а отже, не виключаються і можливості його скривлення при неправильних положеннях тіла, однобічних і надмірних напруженнях. Розвиток м'язів відстає від загального росту тіла, під цим розуміють швидку стомлюваність підлітків при фізичній роботі.

Характерним для середнього шкільного віку є загальна перебудова органів і систем, значна інтенсифікація росту і розвитку організму. Перебудова організму спричинює збільшену загальну чутливість, змінюється динамічна рівновага між першою і другою сигнальними системами, відбувається ослаблення вищого функціонального рівня кіркової діяльності другої сигнальної системи. Особливістю розвитку серцево-судинної системи є його відставання від росту тіла. Це зумовлює підвищення втомлюваності організму. Також особливістю цього віку є статеве дозрівання, яке характеризується лабільністю психіки, вегетативної нервової системи, відхиленнями у функціях серцево-судинної системи. У цей період інтенсифікуються процеси кіркової діяльності, скостеніння, розвитку скелетних м'язів. Ріст легень призводить до збільшення об'єму кожного вдиху, а також хвилинного об'єму дихання та життєвої ємкості легень.

Фізичний розвиток під впливом різних захворювань може змінюватися. За наявності розладів ендокринної системи спостерігаються суттєві зміни у фізичному розвитку - гігантизм, карликовість, нерівномірний розвиток окремих частин тіла. У дітей, які часто і тривало хворіють, особливо хронічними захворюваннями, спостерігається сповільнення росту, зниження надбавок маси тіла, ослаблення тонусу м'язів, порушення статури, плоскостопість.

Вивчення питання фізичного розвитку дітей середнього шкільного віку є актуальним і ми детально зупинимось в даній роботі на його основних аспектах.

Тому дана робота присвячена саме цій важливій темі.

Мета роботи: проаналізувати стан фізичного розвитку дітей середнього шкільного віку (12 років).

Завдання роботи:

1. Вивчити вікові особливості фізичного розвитку середніх школярів;

2. Дослідити рівень фізичного розвитку підлітків 12 років.

Об’єкт дослідження: учні 6 класу Білківської ЗОШ (19 чоловік).

Предмет дослідження: фізичний розвиток.

Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; тестування фізичного розвитку (антропометрія).

Практична значимість роботи складається у сприянні нормальному фізичному розвитку.

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДЛІТКІВ

1.1 Анатомо-фізіологічні і психологічні особливості підліткового періоду

Фізичний розвиток – це закономірний процес становлення і зміни форм і функцій організму людини, який здійснюється під впливом умов життя, зокрема фізичного виховання. Фізичний розвиток залежить не лише від фізичного виховання, а й від цілої сукупності різних факторів і умов, суспільних і природних у тому числі і генетичних [7,с.15].

Під фізичним розвитком розуміють розміри і форму тіла, співвідношення їх віковій нормі. З фізичним розвитком тісно пов’язані моторний розвиток і статеве дозрівання. Фізичний розвиток можна розглядати як зовнішню прояву адекватності процесів росту і розвитку умовам існування організму. Виражені відхилення від нормативів фізичного розвитку означають порушення процесів росту і дозрівання організму. Часто вони бувають пов’язані з метаболічним порушенням, а також із патологією ендокринної та центральної нервової системи [3,с.12-13].

Залежно від умов і факторів (життя), що впливають на фізичний розвиток, він може бути всебічним і гармонійним, або обмеженим і дисгармонійним. Для оцінки фізичного розвитку відмічають темпи розвитку та масо-зростові співвідношення. Саме за цим співвідношенням і виділяють фізичний розвиток гармонійний або дисгармонійний.

Під гармонійним фізичним розвитком розуміють відповідність маси тіла, довжини тіла та інших антропометричних показників. Під дисгармонійністю фізичного розвитку розуміють невідповідність маси тіла його довжині, а також невідповідність об’ємних розмірів повздовжнім. У всіх випадках виявлення дітей з ознаками дисгармонійності фізичного розвитку вимагається підвищена увага до аналізу умов життя, об’єму навчального та фізичного навантаження [3,с.12].

Знаючи і вміло використовуючи об’єктивні закономірності фізичного розвитку людини, його можна спрямувати в оптимальному для особи і суспільства напрямку, забезпечити гармонійне вдосконалення форм і функцій організму, підвищити працездатність, «відсунути» час природного старіння. Ці можливості доцільного керування фізичним розвитком реалізуються, за певних умов і в певних межах, у процесі фізичного виховання [17,с.29].

Підлітковий вік – це період особливого біологічного розвитку, статевого дозрівання, активізації гормональної функції статевих залоз, період найбільш активних змін у структурі всього розвиваючого організму [1,с.267].

Підлітками вважають дівчаток у віці від 12-15 років і хлопчиків від 13-16 років. Таким чином, підлітковий вік у дівчаток починається і закінчується на один рік раніше, ніж у хлопчиків, але у одних і других він триває по три роки, але у житті спостерігаються значні індивідуальні варіації як темпів розвитку, так і строків початку тих чи інших характерних особливостей для цього періоду [5,с.215].

В даний час збільшився діапазон індивідуальних відмінностей розвитку підлітків.

Вік 12-15 років характеризується інтенсивним зростанням всього організму. Дане явище пов'язане зі статевим дозріванням, чим і відрізняється від фізичного розвитку молодших і старших школярів. Довжина тіла підлітків збільшується на 5-8 см на рік, маса - на 4-8 кг; зростає сила м'язів, розвивається серцево-судинна система, завершують розвиток чуттєві і рухові закінчення нервово-м'язового апарата, збільшується обсяг серця і легенів. Швидкі зміни, що відбуваються в організмі, ведуть до того, що підлітки недостатньо координовані, у них багато зайвих «кутастих» рухів. У той же час вони здатні успішно опановувати технікою складних рухів.

У цьому віці чітко виявляється нерівномірний розвиток і зростання окремих частин тіла. Особливо інтенсивно зростають кістки нижніх і верхніх кінцівок, обганяючи зростання кісток тулуба. Зростання кісток грудної клітки відстає від загального зростання тіла, тому підліток найчастіше виглядає таким «нескладним» - з довгими ногами і руками, вузькими грудьми, худий. Оскільки початок полового дозрівання у дівчаток настає раніш приблизно на 1-2 роки, вони спочатку обганяють хлопчиків у зрості [6,с.9].

Завершується формування зубного апарату. Зростають ікла (10-12 років) і малі корінні зуби (10-12 років), потім другі (12-14 років).

У кістковій тканині продовжується процес окостеніння, який в основному завершується в юнацькому віці. До 13 років завершується окостеніння п'ясних і зап'ястних відділів рук, потім фаланг пальців ніг [12,с.411].

Відомо, що лінійні розміри тіла людини в значній мірі визначені генетично. Але зріст людини може бути збільшений і за допомогою спеціальних вправ на розтягування, у висі, вистрибуванні нагору з діставанням високо висячих предметів та ін. За рахунок чого ж досягається це збільшення? Трубчасті кістки кістяка, довжина яких визначає загальний зріст людини, ростуть на кінцях, так званих епіфізах. І якщо за допомогою спеціальних вправ стимулювати процеси зростання, що відбуваються в епіфізах до початку окостеніння, можна домогтися збільшення загального зростання підлітка [6,с.10].

Помітно збільшуються розміри грудної клітки в передньо-задньому і поперечному напрямку. Підвищується темп зростання рук і ніг, що на якийсь час різко змінює пропорції всього тіла.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--