Курсовая работа: Стан фізичного розвитку дітей середнього шкільного віку (12 років)
Формування рухової функції у дітей шкільного віку визначається не лише і не стільки розвитком опорно-рухового апарату, скільки ступенем зрілості вищих центрів регуляції рухів. На початок шкільного періоду нервові центри підкіркової регуляції рухів що забезпечують переважно тонічні впливи, складають за абсолютним обсягом 94- 98% нервових ядер дорослої людини. Кіркове ж представництво рухового аналізатора складає лише 75-85% дорослої людини. Дозрівання кіркового центру рухового аналізатора завершується значно пізніше (до 12-13 років), ніж периферичного апарату м'язової чутливості. Функціональне вдосконалення м'язової чуттевості і центрального апарату регуляції продовжуеться і на пізніших етапах вікового розвитку [14,с.22].
У віці 12-15 років швидко розвивається м'язова система. М'язи складають близько 29 % усієї маси тіла. Одночасно зі збільшенням м'язової маси збільшується і сила м'язів. Однак зростання і сила окремих м'язів відбувається з різною швидкістю. На їхній розвиток впливають функції, що вони виконують. Наприклад, швидше зростають м'язи, функціонально більш навантажені. М'язи, що працюють з невисоким навантаженням, але з великою амплітудою скорочення, краще ростуть у довжину. М'язи, робота яких має в основному силовий характер, більше збільшуються в поперечному розмірі. Однак необхідно пам'ятати, що маса тіла зростає швидше, ніж м'язова сила [6,с.10].
Збільшується загальна маса м'язів і зростає їхня сила. Найбільш інтенсивний приріст сили м'язів у дівчаток відзначається в 12 років, а у хлопчиків - в 13 років [16,с.69].
У підлітковому віці значно змінюється довжина і товщина м'язових волокон. Відбувається дозрівання швидких гліколітичних стомлюючих м'язових волокон, і із закінченням перехідного періоду встановлюється, індивідуальний тип співвідношенні повільних і швидких волокон в скелетних м'язах.
В середньому шкільному віці завершується формування у підлітка властивого йому морфотипа: ектоморф (по інших класифікаціях - астенік, доліхоморф) з вузькими пропорціями тіла, ендоморф (гиперстеник, брахиморф) з широкими пропорціями тіла і проміжний тип (мезоморф) [12,с.413].
М’язова маса особливо інтенсивно збільшується у хлопчиків в 13-14 років, а у дівчаток в 11-12 років [15,с.194].
Має свої особливості розвитку серцево-судинна система підлітків. Частота серцевих скорочень складає в середньому 70-80 ударів за хвилину, збільшується товщина стінок, обсяг і маса серця, особливо лівого шлуночку. Темпи зростання і розвитку серця не однакові у хлопчиків і дівчаток. Якщо найбільше щорічне збільшення зростання серця в дівчаток спостерігається у віці 12-13 років, а у хлопчиків - у віці 13-14 років. Статеве дозрівання не позначається на збільшенні маси серця - до 13 років вона більше в дівчинок.
У віці 15 років у хлопчика маса серця вдвічі більша, ніж у 10 років. Кровоносні судини розвиваються повільніше, ніж серце, і просвіт судин на одиницю маси серця зменшується. Тиск крові з віком збільшується і досягає 120/ 70 мм рт. ст.
Однак нерідке збільшення обсягу серця відстають від збільшення розмірів тіла. Темпи збільшення серця не встигають за темпами фізичного розвитку, зростанням маси і загальних розмірів тіла. Особливо це виявляється при акселерації. Крім того, розвиток судинної системи трохи відстає від зрослих темпів розвитку серця. У результаті виникають різні порушення серцево-судинної системи: у підлітків збільшується артеріальний тиск, спостерігається неритмічність серцевих скорочень, з'являються систолічні шуми. Утрудняється постачання кров'ю віддалених частин тіла, і тому числі і головного мозку. Тому в підлітків знижується працездатність, вони часто скаржаться на швидку стомлюваність, головні болі. В окремих хлопчиків і дівчаток виникають непритомні стани [6,с.13].
В результаті сповільнення ЧСС і збільшення довжини судин, особливо у високорослих підлітків і хлопців, відбувається уповільнення кругообігу крові. Час кругообігу крові у дошкільників - 14 с, у молодших школярів - 16 с, в середньому шкільному віці - 18 с, а у старших школярів досягає дорослих значень - 20-22 с.
В цілому, зміни (сповільнення ЧСС, подовження періоду спільної діастоли, підвищення АТ, уповільнення кругообігу крові), що відбуваються в серцево-судинній системі, свідчать про економізацію функцій серця підлітків [12,с.415].
Впродовж середнього шкільного віку збільшується кількість еритроцитів і гемоглобіні, знижується кількість лейкоцитів, в лейкоцитарній формулі продовжується зниження кількості лімфоцитів і наростання кількості сегментованих нейтрофілів. До віку 14-16 років картина крові практично вже відповідає дорослому організму. Проте ще зустрічається багато незрілих форм лейкоцитів. Швидкість осідання еритроцитів досягає дорослого значення 8-10 мм/час.
В середньому шкільному віці повністю формується система кровообігу.
Зростають маса і об'єм серце. Вага серця в порівнянні з новонародженим збільшується до 10 років в 6 разів, а до 16 років - у 11 разів. За винятком періоду 12-13 років. маса серця у хлопчиків перевищує аналогічні показники у дівчаток. Зростання маси серця відбувається з деяким відставанням від зростання маси тіла. Особливо великий річний приріст маси сердечного м'яза після 14 років.
Об'єм серця досягає 130-150 мл (у дорослих - 280 мл), а хвилинний об'єм крові - 3-4л/хв (у дорослих - 5-6 л/хв). Хвилинний об'єм крові збільшується, головним чином, за рахунок збільшеного об'єму систоли, який за період від 10 років до 17 років наростає від 46 мл до 60-70 мл За рахунок збільшеного об'єму систоли крові і підвищення тонусу парасимпатичного відділу нервової системи відбувається Подальше зниження частоти сердечних скорочень (ЧСС): в середньому шкільному віці ЧСС у спокої близько 80 уд/хв., а в старшому шкільному віці (16-18 років) відповідає дорослому рівню - 70 уд/хв [12,с.414].
В 12-15 років інтенсивно іде процес розвитку дихальної системи: перебудовуються нервова та гуморальна регуляція, удосконалюється апарат зовнішнього дихання, збільшується життєва эмність легень, дихальний та хвилинний об’єм, максимальна вентиляція легень та їх дифузійна здатність [9,с.21].
Об'єм легенів у підлітків досягає значних розмірів: у 13-річних у середньому 2500 см3 , але в хлопчиків може досягти 3200 см3 , у дівчаток трохи менше - 2700 см3 . Життєва ємність легенів (ЖЄЛ) - величина непостійна і залежить від різних факторів, наприклад, від зростання. Чим вище підліток, тим більше ЖЄЛ. У хлопчиків і дівчаток, що займаються фізичною культурою і спортом (особливо тими видами, що вимагають витривалості), ЖЄЛ нерідко досягає 130-150% від середніх розмірів. В міру дорослішання підлітка за рахунок збільшення ЖЄЛ зростає вентиляція легенів. Частота подиху знижується до 18-20 разів за хвилину, але збільшується глибина подиху. Це свідчить про удосконалювання функції апарата подиху, що дозволяє підліткам легше переносити фізичне навантаження [6,с.13].
Проте дихальні функції випробовують деякі труднощі розвитку в період статевого дозрівання. У цей період у підлітків спостерігається неритмічність дихання, не завершений ще процес розширення повітрєносових шляхів. Носові ходи у дітей вузькі, їх формування закінчується до 14-15 років. Затримка зростання грудної клітки при значному витягуванні тіла утрудняє дихання у підлітка. Вага легенів в 12 років виявляється в 10 разів більше первинного, але все таки удвічі менше, ніж у дорослих. Підвищення збудливості дихального центру і тимчасові порушення регуляції дихання викликають у підлітків особливу непереносимість кисневого дефіциту. При гіпоксії у них можуть виникати запаморочення і непритомність [12,с.146].
У підлітків до 14 років ще значно виражена дихальна аритмія, яка після 15-16 років практично зникає [12,с.414].
У розвитку дихальної системи яскраві риси відсутні. У підлітковому віці остаточно формується тип подиху: у хлопчиків - черевний, у дівчаток - грудний [6,с.13].
Особливістю терморегуляції у цьому віці є те що саме цей період характеризується найбільшою нестійкістю та різноманіттям реакцій у відповідь на температурні впливи зовнішнього середовища. Одні й тіж самі подразники (висока температура повітря) викликають більш значні зміни в організмі підлітків, ніж у дорослих. Це все пояснює анатомо-фізіологічні особливості та недосконалість механізмів пристосування [13,с7].
1.2 Статеве дозрівання як особливість фізичного розвитку підлітків
Рівень фізичного розвитку організму і якостей рухової діяльності залежить від стадії статевого дозрівання. Чим вища стадія статевого дозрівання у підлітка, тим вище його фізичні можливості і спортивні досягнення [12,с.414].
Підлітковий вік збігається з пубертатним стрибком зростання і фізичного розвитку. Початок цього процесу приходиться у дівчаток на 11-12 років, а у хлопчиків на 13-14 років. Розрізняють три фази, зв'язані процесом статевого дозрівання: 1-а фаза - передпубертатна, частково представлена тими змінами які характерні для попереднього періоду; 2-а фаза - пубертатна, яка виражається прискореним статевим розвитком та зовнішнім проявом його ознак; 3-я фаза - постпубертатна, пов'язана із завершенням статевого дозрівання і така, що продовжується в старшому шкільному віці [11,с.196 ].
Спостерігаються значні відмінності у строках статевого дозрівання дівчаток і хлопчиків. Процес статевого дозрівання у дівчаток наступає на 1-2 роки раніше, ніж у хлопчиків [15,с.194].
Існують деякі відмінності в розвитку хлопчиків і дівчаток. Фізичний розвиток організму дівчаток у підлітковому віці обумовлено початком статевого дозрівання. При цьому помічено, що до появи менархе (першої менструації) особливо яскраво виражене зростання тіла в довжину. Потім, з появою менструації, цей процес сповільнюється і починає збільшуватись маса тіла. Особливо бурхливий розвиток організму спостерігається у 12-річних, коли дівчатка додають у зрості 12-15 см. Саме в цей період вони здаються нам такими незграбними і худими.
Найбільше збільшення маси відбувається в 12 - 15 років, у середньому - на 11-12 кг. У залежності від того, коли починається менархе, у дівчаток можуть бути відхилення у фізичному розвитку: у тих, у кого вже пройшли менархе, сповільнюється зростання і форми тіла починають «округлятися», ті, у кого ще не наступили - продовжують тягтися в довжину. Однак батькам варто знати, що в кожної дитини розвиток відбувається по-своєму. Деякі дівчатка одночасно тягнуться вгору і додають у вазі, тобто правомірно говорити про пропорційний розвиток. Інші розвиваються непропорційно: спочатку виростають, а потім додають у вазі.
У хлопчиків, так само як і в дівчаток, на фізичний розвиток впливає статеве дозрівання. Нерівномірність цього процесу веде до того, що кілька років - починаючи з 10, а іноді навіть з 8-9 років хлопчики відстають від дівчаток у зростанні і масі тіла: у зростанні в середньому протягом трьох років, в у масі - протягом п'яти і більш років, і лише 14-15-річні доганяють і обганяють дівчаток. Особливо ця різниця видна у віці 12 років. Наростання м'язової маси в хлопчиків особливо інтенсивно відбувається в 13-14 років. Одночасно зі збільшенням маси й обсягу м'язової тканини збільшується і сила м'язів. У хлопчиків вона значно більше за абсолютними і відносними показниками, ніж у дівчаток [6,с.11].
Період статевого дозрівання - надзвичайно важливий і відповідальний для підлітків, це весняний період у житті кожного. особливо в дівчат. Час, коли пробуджується ендокринна система, і під впливом гормонів починається зміна фігури, ріст молочних залоз, з'являються менструації. Підлітковий період - це тонка кришталева грань, що відокремлює дівчинку іі дівчину від дорослої жінки. Самостійно знайти гармонію між красою й здоров'ям у цей період не завжди просто. Багато дівчат соромляться свого росту "комплексують" з приводу форм і розмірів молочних залоз, але рідко хто з них звертає увагу на відсутність менструації у віці старше 13 - 14 років. Більше того, мало хто з дівчат знає, що зовнішні ознаки, які викликають невдоволення собою, можуть бути обумовлені збоями в роботі різних внутрішніх органів, у першу чергу репродуктивної системи. Насті головні болі, перепади артеріального тиску, підвищена стомлюваність, періодична неконтрольована дратівливість, порушення чи відсутність менструацій, болю в нижній частині живота є найчастішими симптомами відхилень у правильному формуванні репродуктивної системи майбутньої жінки [4,с.24].