Курсовая работа: Стан фізичного розвитку дітей середнього шкільного віку (12 років)

Загальні вказівки та зауваження.

1.Треба стежити за тим, щоб антропометр не відхилявся від вертикальної лінії.

2. Повторно довжину тіла бажано вимірювати в один і той же час. Кращій час для вимірювань – вранці натщесерце або через 2-3 години після приймання їжі [10,с.54].

Маса тіла

Масу тіла визначають зважуванням на медичних терезах.

При закритому замку терезів досліджуваний стає на середину майданчика. Тестований повинен зважуватись без одягу. Якщо це неможливо, тоді від загальної маси тіла віднімають масу одягу. Результатом вимірювань є визначення маси тіла школяра у кілограмах і грамах з точністю до 100 г. вимірювання не слід проводити після приймання їжі або виконання фізичних вправ [10,c.55].

Оскільки оцінні таблиці фізичного розвитку складені за віково-статевим принципом, необхідно визначити вік. Він визначається відніманням з дати обстеження дати народження. Наприклад:

Дата обстеження - 8-го дня 12-го місяця 1998 року. Дата народження - 5-го дня 6-го місяця 1986 року. Вік - 12 років 6 місяців і 3 дні.

В нашому прикладі підліток за віком відноситься до 13-річних, оскільки за загальноприйнятою методикою діти у віці від 12 років 6 місяців до 13 років 5 місяців 29 днів відносяться до 13-річних, від 13 років 6 місяців до 14 років 5 місяців 29 днів - до 14-річних і т.д.

Кожна оцінна таблиця (табл. 2) для дітей певної статі і віку включає середні арифметичні величини (М) довжини і маси тіла, кола грудної клітки; середнє квадратичне відхилення (8 - сигма) для довжини тіла; приватну сигму 8R і коефіцієнт регресії (R^ ) для маси тіла і кола грудної клітки.

В таблиці зверху відзначені межі сигмальних відхилень величини довжини тіла від середньої арифметичної (М) в межах М ± 18 (середні величини), від М + 18 до М + 28 (вище середнього), від М + 28 і вище (високі), від М - 18 до М - 28 (нижче середнього), від М - 28 і нижче (низькі). Знаючи стать і вік, у відповідній таблиці знаходять довжину тіла, яку має обстежений, і встановлюють, до якої групи за довжиною тіла він відноситься: середньої, вище середньої, нижче середньої, високої, низької. В стовпцях поряд знаходять показники маси тіла і кола грудної клітки для даної довжини тіла і порівнюють їх з тими, які має обстежуваний. З більшої маси тіла віднімають меншу і ставлять знак «+», якщо юний спортсмен важить більше, ніж він повинен важити при даній довжині тіла; якщо менше - знак «-». Одержану різницю ділять на приватну сигму для маси тіла 8R (внизу стовпця маси тіла) і таким чином визначають, на скільки приватних сигм маса тіла обстеженого більше або менше (залежно від того, який знак стояв при відніманні) по відношенню до тієї, яку він повинен був мати для даної довжини тіла. Якщо одержана величина знаходиться в межах ±1SR до +28R - вище середнього, від -8R до -28R - нижче середнього, від +28R і вище - високий, від -28R і нижче - низький. Аналогічні обчислення проводяться і для кола грудної клітки в паузі.

Приведемо приклад: підліток 13 років має довжину тіла 155 см, масу - 41,5 кг, коло грудної клітки в паузі - 72,1 см. За таблицею встановлюють, що для хлопчика 13 років довжина тіла 155 см знаходиться ±5, тобто є середньою. Маса тіла такої довжини відповідає 44,7 кг, коло грудної клітки - 74,3 см. Приватна (5R) для маси тіла рівна 5,9 кг, для кола грудної клітки - 6,05 см:

41,5 кг 72,1 см

44,7 кг 74,3 см

-3,2 кг -2,2 см

-3,2 кг : 5,9 кг = -0,54; -2,2 см : 6,05 см = -0,36.

Оскільки обидва одержані числа знаходяться в межах приватної сигми (-0,54 менше ±8R для маси тіла, а -0,36 менше ±5R для кола грудної клітки), то, отже, маса тіла і коло грудної клітки хлопчика, як і довжина його тіла, є середніми, тобто його фізичний розвиток є гармонійним.

Проте можливі і інші варіанти, при яких, наприклад, довжина тіла буде вище або нижче середньою, а маса або коло грудної клітки не відповідатимуть довжині тіла. Враховуючи це, доцільно застосовувати просту і чітку схему індивідуальної оцінки фізичного розвитку. Згідно цій схемі, діти і підлітки по рівню фізичного розвитку відносяться до однієї з чотирьох груп:

1. Діти з хорошим фізичним розвитком, тобто з середніми, вище середніх, високими і нижче середніх показниками довжини тіла, з середніми і вище середніх показниками маси і кола грудної клітки.

2.Діти з надмірним фізичним розвитком, тобто з тими ж показниками довжини тіла, що і в першій групі, але при високих показниках маси і (або) кола грудної клітки.

3.Діти з фізичним розвитком нижче середнього, тобто з середніми,
вище середніх і високими показниками довжини тіла при нижче середніх показниках маси тіла і (або) кола грудної клітки.

4.Діти з поганим фізичним розвитком:

а)з високими, вище середніх і середніми показниками довжини тіла при низьких показниках маси і (або) кола грудної клітки;

б)з показниками довжини тіла нижче середніх при показниках маси і (або) кола грудної клітки нижче середніх і низьких;

в)з низькими показниками довжини тіла.

Для групової оцінки фізичного розвитку різних груп школярів визначається питома вага дітей з тим або іншим рівнем фізичного розвитку (хорошим, надмірним, нижче середнього і поганим) в кожній групі (колективі).

Більшість дітей шкільного віку (67,8 %) має хороший гармонійний фізичний розвиток. Проте цей груповий показник знаходить певні коливання, залежно від статі і віку, від умов життя, фізичної підготовленості [1,c.274].

Фізичний розвиток в цілому оцінюють за 5-бальною системою: дуже поганий - 1, поганий - 2, середній - 3, хороший - 4, відмінний - 5. Необхідно відзначати також і відхилення у фізичному розвитку, статурі, щоб вчитель міг підібрати відповідні фізичні вправи для виправлення знайдених відхилень. Обстеження в групі дітей краще проводити спільно з медичним персоналом [2].

Фізичний розвиток підлітків 12-14 років оцінюють, використовуючи відомі стандарти (табл. 1) [6,с.11].