Курсовая работа: Статистично-економічний аналіз і прогнозування ефективності виробництва озимої пшениці за матеріалами

де індекс цін постійного складу Ipz дорівнює :

(1.26)

а індекс цін за рахунок структурних зрушень Id дорівнює :

(1.27)

1.5 Регресійно-кореляційний аналіз динамічних рядів

Коефіцієнт кореляції між двома рядами вибірок X,Y величин розраховується за формулою [6]:

(1.28)

де

- дисперсія вибірки величин Х; (1.29)

- дисперсія вибірки величин Y; (1.30)

- коваріація виборок X,Y (1.31)

Для характеристики кореляційного зв’язку між факторною і результативною ознаками будується графік кореляційного поля та теоретична лінію регресії, визначаються параметри рівняння регресії.

Для перевірки істотності зв’язку потрібно порівняти фактичне значення статистики Фішера (F-критерій) з його критичним (табличним) значенням, яке потрібно визначити з урахуванням умов аналітичного групування і заданого рівня істотності, скориставшись таблицею.

Характеристикою кореляційного зв’язку є лінія регресії. Рівняння лінійної регресії має вигляд: y=a+bx, де параметри a, b находимо з системи нормальних рівнянь:

Знайдемо коефіцієнт детермінації і перевіримо адекватність отриманого рівняння лінійної регресії за критерієм Фішера. Коефіцієнт детермінації визначається наступним чином:

(1.33)

Щільність зв’язку оцінюється індексом детермінації: R=, проте інтерпретується тільки R2. Якщо коефіцієнт детермінації більше 0,6 , то 60% варіації залежної величини пояснюється варіацією незалежного параметра кореляції і зв’язок є щільним [5].

2. Загальна характеристика діяльності агрофірми “Відродження” в галузі виробництва озимої пшениці

Біологічні особливості вирощування озимої пшениці

Проростання насіння, фаза сходів і частково кущення відбуваються восени (І-ІІ етапи органогенезу), останні фенофази й етапи органогенезу — весною та влітку наступного року. Тривалість вегетації восени — 40-50 днів, весною і влітку — 90-110 днів. Маса 1000 зерен — 35-50г.

За сприятливих умов сходи з`являються за 7-9 днів після сівби. Через 13-15 днів, коли на рослині утворяться 3-4 листки і на глибині 2-3 см сформується вузол кущення, настає фаза кущення. До зими рослина повинна сформувати 2-4 пагони. Для цього потрібно 40-50 днів осінньої вегетації. Коренева система на цей час заглиблюється на 50-70 см. В осінній період рослини повинні пройти період загартування.

Озимі зернові культури для того щоб перейти в генеративну фазу розвитку потребують верналізації (яровизації), тобто забезпечення потреби в холоді на ранніх етапах розвитку (включно і насіння). Є озимі форми у пшениці, тритікале і ячменю, в яких потреба у верналізації настільки слабовиражена (0-10 діб), що їх можна вирощувати і як ярі.

З настанням весною середньодобових температур 4-5°С пшениця відновлює вегетацію й продовжує кущитись ще 25-30 днів. Після цього починається вихід у трубку (стеблування). Воно триває 25-30 днів і змінюється

фазою колосіння, а ще через 4-5 днів настає цвітіння й припиняється ріст стебла. Пшениця — самозапильна культура, тому запилення може відбуватися і в полеглих посівах, але кількість зерен у колосі, маса 1000 зерен зменшується та урожайність знижується на 20-40% і більше. Після запліднення формується зернівка, яка через 12-17 днів досягає кінцевої довжини і вступає у фазу ранньої молочної, а потім молочної, тістоподібної, воскової та повної стиглості. Фаза молочної стиглості триває 7-14, воскової 7-9 днів. У середині воскової стиглості при вологості зерна 33-35% припиняється надходження пластичних речовин у зернівки і можна починати роздільне збирання.

Пшениця — холодостійка культура. Її насіння починає проростати при температурі 1-2°С. Для одержання дружних сходів під час сівби повинна бути температура 14-16°С. Якщо ж вона 25°С і вища, то формуються слабкі проростки з тонкими корінцями, які дуже уражуються хворобами. Добре загартовані рослини витримують узимку зниження температури в зоні вузла кущення до мінус 17-18°С, а високо морозостійких сортів — до мінус 19-20°С. Загартуванню сприяють сонячна погода у передзимовий період протягом 12-14 днів і посилене фосфорно-калійне живлення. Найвища морозостійкість рослин — на початку зими. До весни вона поступово знижується. Значно знижується морозостійкість при періодичному відтаванні та замерзанні ґрунту. Дуже шкідливі перепади температури ранньою весною, коли вже почалося відростання рослин і температура вдень підвищується до плюс 5-10°С, а вночі знижується до мінус 8-10°С.

Пшениця вимоглива до вологи. Протягом вегетації вологість ґрунту повинна бути в межах 65-75% НВ і не знижуватися до рівня вологості розриву капілярів, тим більше до вологості в`янення рослин. При вмісті у 10-сантиметровому верхньому шарі ґрунту доступної рослинам вологи менше 10 мм сходи з`являються із запізненням і зріджені, Дефіцит вологи в фазі кущення зменшує загальну кущистість, у фазі трубкування — продуктивну кущистість, у колосінні — цвітіні — озерненість колоса, під час формування і наливу зерна — дрібнозерність і щуплість зерна. Транспіраційний коефіцієнт пшениці — 320-450. Він знижується при внесенні достатньої кількості фосфорно — калійних добрив, які сприяють розвитку кореневої системи та роздрібному — азотних добрив.