Курсовая работа: Стратегія ціноутворення в системі управлінського обліку
—витрати виробництва при повному використанні виробничих потужностей (фіксовані);
—дискреційні витрати (фіксовані).
При системі калькуляції витрат з повним їх розподілом необхідно дотримуватись обережності при включенні до собівартості продукту тих чи інших витрат. Є випадки, коли підприємці, які успішно працюють, встановлюють ціни нижче "повних витрат", але завжди вище змінних чи питомих змінних.
Надлишкові запаси. Інколи підприємство виробляє продукції більше, ніж може реалізувати за конкурентними цінами. Можна у цьому випадку розглянути більш низьку ціну для скорочення запасів, що приведе до економії на зберіганні й інших, пов'язаних з ним, витратах.
Надлишкові виробничі потужності. Якщо простоює обладнання, то може бути правомірним знизити ціну для його повного завантаження. Це приведе до розподілу фіксованих витрат на більшу кількість продукції. В окремих випадках (короткострокові комерційні рішення) ціна може бути встановлена навіть нижчою за рівень повних витрат, але не меншою за змінні. Довгострокове встановлення цін нижче за рівень повних витрат може себе не окупити, хоч у деяких випадках і є доцільним.
Доповнююча продукція. Часто підприємство продає продукт, який вимагає продажу разом з ним і іншого продукту. Деякі компанії, що займаються продажем фотоапаратів, встановлюють на них більш низьку ціну, а на плівку та інгредієнти для її проявлення — більш високу. Тобто компанія, яка виробляє повний комплект продукції, може розробляти, виходячи з цього, більш гнучку стратегію ціноутворення.
Замінююча продукція. Інколи компанія оцінює свій продукт досить низько, забезпечуючи мінімальний прибуток. Якщо ця продукція вимагає ремонту, то на деталі встановлюється досить висока ціна. Так, якщо зібрати з нових деталей таку саму продукцію, то її вартість може перевищувати серійну в десятки разів. Наприклад, якщо закупити всі деталі на автомобіль, то вони в сукупності перевищать вартість нового автомобіля в десять і більше разів.
Престижна продукція. У багатьох випадках люди хочуть купити виріб за вищою ціною лише тому, що він належить до престижних. Так, шуба з хутра коштує набагато дорожче, ніж пальто з вовни, хоч собівартість цих виробів відрізняється не більше, ніж у два рази.
Можна сказати, що основною інформацією про витрати для потреб ціноутворення відомості про те, яким чином змінюються витрати з зміною об’єму продажу. Таким чином, розуміння структури витрат (чи є витрати простими або постійними при продажу додаткових об’ємів продукції) просто необхідне розуміння для встановлення рентабельного поєднання граничного рівня ціни та розмірів сегменту ринку. Тому, перш за все, при зміні ціни слід визначити дійсну природну вартість продукції, тобто, які саме витрати було зроблено, якщо товар купили і які, якщо товар так і не купили. То ж витрати, які не змінюються, не впливають на рентабельність ціноутворення. Звичайно, постійні витрати важливі, в першу чергу для визначення кінцевої рентабельності, але вони, разом з тим, не впливають на зміни рентабельності, пов’язані з підвищенням або пониженням цін. Керівники можуть встановити граничний рівень ціни продукції , визначивши дійсну вартість продажів. Про це можна довідатись, віднявши від ціни приросту змінну вартість. Звідси можна розрахувати точку беззбитковості при зміні об’ємів продажу. Таким чином:
% зміни точки беззбитковості = зміни в ціні витрати – граничний рівень зміненої ціни
Використовуючи цю формулу, можна одночасно згладити і конфлікти між відділами фінансів та збуту. Так, наприклад, якщо управлінець з відділу збуту хоче знизити ціну, щоб стимулювати продаж товарів, то за цією формулою він може визначити, наскільки слід збільшити об’єм продажу, щоб досягти тих же рівнів у фінансових результатах..
1.2 Ціна за способом формування
Систему цін прийнято класифікувати згідно визначених ознак.
За характером обороту:
- Оптові, за якими підприємство реалізує вироблену продукцію іншим підприємствам та збутовим організаціям;
- Закупівельні, за якими реалізується сільськогосподарська продукція виробниками ( колгоспами, радгоспами, фермерськими господарствами та населенням ) державним та комерційним організаціям для послідуючої переробки;
- Роздрібні, за якими товари реалізуються в роздрібній торговій сітці населенню.
На будівельну продукцію існує декілька різновидностей цін:
- кошторисна вартість – граничний розмір витрат на будівництво кожного конкретного об’єкта.
- прейскурантна ціна – середня кошторисна вартість одиниці кінцевої продукції типового будівельного об’єкту.
- Договірна ціна встановлюється при підписанні договору між замовником та підрядчиком.
- Ціни та тарифи на послуги населенню.
- Знижки в галузі обігу ( оптово - збутові, торгівельні )
- Тарифи вантажного та пасажирського транспорту – плата за переміщення вантажу та пасажирів. Яка береться транспортними організаціями з відправників вантажу чи пасажирів.
За рівнем вільності від впливу держави при їх встановленні:
- Вільні, що складаються на ринку під впливом попиту та пропозиції. Держава може домагатися зміни цих цін тільки за допомогою впливу на коньюктуру ринку.
- Регульовані, які складаються також під впливом попиту та пропозиції, але підлягають певному впливу з боку держави чи через безпосереднє обмеження їх росту або зниження, регламентацію рентабельності.
- Фіксовані, які встановлюються державними органами на попередньо визначене коло товарів.
За способом фіксації:
- Контрактні, які встановлюються за згодою обох сторін згідно контракту.