Курсовая работа: Структура та семантика словотворчого гнізда beauty у контексті сонетів Шекспіра

Або наприклад іменник bridge-builder (миротворець) пішов від словосполучення to build a bridge (будувати міст), зазнавши при цьому інверсії та отримавши суфікс –er .

З цього можна зробити висновок, що випадки такого змішаного словотворення ще раз підкреслюють рівноправність морфологічного та неморфологічного способів деривації.

Розглядаючи фунцкції словотворення у тексті, можна виділити такі як:

- Номінативна, коли мета похідного слова - дати ім'я явищу або особі.

- Конструктивна, пов'язана з полегшенням процесу породження висловлювання; при цьому нерідко за допомогою одного слова передається зміст цілої синтаксичної одиниці.

- Компресивна, яка заключається в утворенні більш короткої, ніж первинна номінація, вторинної номінативної одиниці.

- Експресивна, коли слово набуває особливої виразності [18, c. 5].

1.3 Синхронічне та діахронічне вивчення словотворчих гнізд

Вивчаючи словотворчі гнізда, дуже важливо враховувати процеси, які відбуваються з часом. Тому при розгляді гнізд треба згадати такі форми існування мовних явищ у часі як синхронія та діахронія. Відрізняються ці два поняття тим, що синхронія вивчає існуючі відносини лексем у словотвірному гнізді, а діахронія – їх відносини у часовому дослідженні, вона відбиває зміни мовних одиниць у ході історичного розвитку мови. У словотворі діахронію можна розглядати як процес творення нових слів, а синхронію як результат словотворчого процесу.

Синхронним підходом до словотвірних гнізд слід вважати мотивацію, бо вона передбачає дослідження мовних систем, що існують у мові одночасно [15, c. 220].

Відносини мотивації між твірними та похідними одиницями слова відіграють суттєву роль у дослідженні будови словотвірного гнізда та ланцюжка. За Кияком вмотивованість похідних одиниць – це «результат цілеспрямованого словотвірного процесу, що відзначається наявністю у лексичній одиниці, крім її непохідної кореневої частини, хоча б одного словотворчого форманта». Виходячи з цього визначення, якщо за словотворчий формант ми приймаємо не тільки афікси, але ї інші види деривації, то вмотивованість має місце й у неморфологічному словотворенні.

Вивчаючи приклади вмотивованості за внутрішньою формою, розрізняють морфологічну та семантичну мотивації. У процесі формування складних слів роль відіграють саме семантичні, а не морфологічні відносини. Змінюється лише значення твірного слова, його форма залишається незмінною, морфологічна мотивація відсутня.

Та можна виділити ще й третій вид мотивації – семантико-морфологічний. Різновидом його можна вважати абревіатури – скорочення, що мотивуються повною формою. Саме останній тип мотивації здатен всебічно охарактеризувати всі аспекти словотворення, як структурні, так і семантичні.

Сьогодні ряд вчених вважає, що діахронічні та синхронічні засоби словотвору треба розділити та вивчати окремо. Опираючись на цю точку зору, можна виокремити лексико-семантичний спосіб деривації як суто діахронічний. Але з цим можна не погодитись, тому що будь яке словотворення – це процес, що націлений на якийсь результат, і ці два поняття (синхронія, діахронія) не можна розглядати окремо при вивченні словотвірного гнізда. За Соколовою «явище семантичної деривації можна розглядати як результат попереднього процесу та як активний сучасний процес» [10, c. 20].

Утворення слів у мові є процесом дуже рухливим, що ніколи не стоїть на місці, і ці зміни, що відбуваються можна спостерігати лише невеликий проміжок часу, бо все ж таки у словотворенні найважливішим є результат, а саме: поява нових лексем. Це обґрунтовується тим, що одна з нагальних потреб людства – це потреба у комунікації.

За Володарською, діахронічний підхід дозволяє «краще розуміти сучасний стан мови, а також давати обґрунтовану інтерпретацію лінгвістичних процесів у минулому і прогнозувати напрям їхнього розвитку у майбутньому».

Словотвірне гніздо являє собою приклад як динамічності, так і синхронічності і є живою розгалуженою системою, яка завжди відкрита для поповнення новими дериватами. Тому його слід вивчати керуючись процесами синхронії та діахронії, не розриваючи їх, бо ці два процеси є нерозривним циклічним продовженням один одного [ 15, c. 219].

РОЗДІЛ 2. СКЛАД ТА БУДОВА СЛОВОТВОРЧОГО ГНІЗДА BEAUTY У СОНЕТАХ ШЕКСПІРА

2.1 Словотворче гніздо beauty в англійській мові

Розглянувши особливості словотворчих гнізд, їх будову, складові та визначення, можна перейти до розгляду конкретного словотворчого гнізда beauty. Зазирнувши до таких електронних словарів як webster та colins, слово beauty та його похідні можна охарактеризувати так: Beauty входить до лексичного поля якісного сприйняття. Воно перш за все означає якість або сукупність якостей людини або предмета, що несе задоволення відчуттям і сприяє духовному підйому та покращенню настрою. Ще одним семантичним значенням beauty є гарна людина або річ, особливо жінка. Також beauty вживається для характеристики чогось особливо витонченого, декоративного, високоякісного. Beauty датується кінцем 13 століття ( from Anglo-Norm. beute) [19, c. 51].

Ось так виглядає в сучасній англійській мові словотвірне гніздо beauty:

– beautiful – beautifully – beautifulness

Beauty - beauteous – beau·te·ous·ly (adverb) – beau·te·ous·ness (noun)

- beautify – beautifier

- beautician

Словотворче гніздо beauty містить кілька словотворчих ланцюжків. Перший:

Beauty – beautiful – beautifully – beautifulness

Визначаючи у цьому ланцюжку відносини між Beauty та його дериватами, можна зазначити, що Beauty має безпосередні відносини зі словом beautiful , а з іншими компонентами гнізда – опосередковані відносини.

ДляBeautiful характерні такі лексичні значення: